За кілька десятків років українці звикли до тривалих святкових вихідних. Усі завжди знають – відпочивати багато будемо і на травневі свята, і на Новий рік. І ще кілька разів на рік. За ці 5-10 днів кожного разу дійсно можна розслабитися, відволіктися від роботи, відпочити. Але разом з цим випасти з робочого графіку надовго та отримати меншу зарплату. У інших країнах давно відмовилися від таких «канікул», адже втрати несуть не тільки люди, а й підприємства, які повинні простоювати без роботи у додаткові вихідні. Та, все ж, завжди краще – золота середина. Адже повертатися до режиму праці, що вщент виснажує, який був кілька століть тому, також не варто.
Скільки втрачають українці через святкові вихідні, дізнавалися журналісти «Кола».
Українці люблять відпочивати, але це б’є по їх гаманцю та влітає в копієчку державі. Фото Юлії Деркач- Кожного року в Україні – 10 офіційних святкових вихідних. Але до них додаються ще й звичайні вихідні. А робочі дні, які залишаються у проміжках, переносять на наступні суботи або й взагалі «гуляють» за свій рахунок. Таким чином, протягом року назбирується добра кількість тривалих «дорослих канікул».
Нещодавно прем’єр-міністр Микола Азаров повідомив, що довгих «канікул» на новорічні свята не буде.
– Я вважаю, що такі довготривалі вихідні шкідливі для економічної стабільності в країні. Суцільні загули на свята зараз не може дозволити собі жодна країна в світі, і Україна в тому числі. Кожен такий день коштує державі, тобто всім нам, Вам і тим, наприклад, кому затримали виплату допомоги, кілька мільярдів гривень, – писав прем’єр у себе на сторінці у соцмережі Facebook.
- Зараз у Кабміні лише обговорюють зменшення кількості вихідних на новорічні свята. Існує можливість, що відпочивати українці будуть лише 1-го та 7-го січня. Відповідно 2-го та 8-го вже потрібно буде йти на роботу за звичайним графіком.
Перелік святкових вихідних кожного року:
1 січня – Новий рік.
7 січня – Різдво Христове.
8 березня – Міжнародний жіночий день.
1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих.
Великдень (один день у квітні або травні).
9 травня – День Перемоги.
У червні – Трійця ( Це свято завжди відзначається у неділю, отже, це автоматично додає вихідний у понеділок).
28 червня – День Конституції України.
24 серпня – День Незалежності України.
- У зв’язку з тим, що між святами та двома вихідними може знаходитися один робочий день, Кабмін зазвичай пропонує зробити його вихідним днем і перенести на найближчу суботу.
Графік перенесення вихідних має рекомендаційний характер. Остаточне рішення про перенесення вихідних і робочих днів приймає власник або керівник підприємства.
- Згідно зі статтею 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається з суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Скільки втрачає середньостатистичний полтавець, «Коло» підрахувало разом з економістом. Якщо взяти за середню зарплату суму у 2500 гривень (за статистичними даними), то вартість одного робочого дня складатиме близько 120 гривень (рахуючи, що середня кількість робочих днів у місяці – 21). Таким чином за рік працівник відпочиває 10 офіційних святкових днів, і недоотримує 1200 гривень. Не враховуючи днів, які відпочиває за свій рахунок (на великій кількості підприємств дні, які потрібно відпрацьовувати по суботам, працівники відпочивають без збереження заробітної плати). Хоча самі працівники не завжди засмучені тим, що недоотримують кошти через свята. Готуючи попередні публікації , журналісти «Кола» опитували полтавців з приводу святкових вихідних. Більшість – згодні втрачати гроші, аби таки відпочити.
Скільки втратили українці за 2013 рік (Інфографіка Юлії Деркач)До речі, полтавці вже можуть замовляти залізничні квитки на новорічні свята
З історії:
У царській Росії вихідних було на порядок більше – якщо рахувати разом з церковними святами, то народ відпочивав у році майже два місяці. Дня Перемоги над гітлерівською Німеччиною тоді ще не сталося, але всі великі православні свята вважалися неробочими днями. Не працювала країна в день Благовіщення, Введення в храм Пресвятої Богородиці, в дні шанування великих святих – Миколая Чудотворця, апостолів Петра і Павла, на Масляну, Великдень та інші церковні дати. Православні вихідні канули в небуття в 1917 році.
У XVIII столітті з промисловою революцією з’явилися верстати. Для обслуговування верстата на фабриці вже не було потрібно таких умінь, як у середньовічній мануфактурі. Платити робітникам стали менше, а працювати вони стали, навпаки, більше. Було винайдено газове освітлення, і люди стали працювати ночами.
- 13 вересня 1741 року в Російській імперії було видано указ, який обмежував робочий день на фабриках 15 годинами. Тобто, до цього робочий день був ще довший, аж до того, що людині відводилося менше п’яти годин на сон.
У 1840-х роках робочі французьких і англійських фабрик працювали по 14-15 годин, з яких на відпочинок виділялося по півгодини три рази за зміну. Поширеною ставала робота по недільних днях.
Рекорд тривалості побив 20-годинний робочий день на межі XVIII-XIX століть. Робочі їли і спали прямо біля верстатів.
Оскільки робота за верстатом не вимагала кваліфікації, поступово основною робочою силою стали жінки і діти, яким платили ще менше, ніж дорослим чоловікам. Завдяки дешевизні дитячої робочої сили, до середини XIX століття майже половина робітників на фабриках Англії була молодше 18 років.
Бувало, що діти починали працювати на рудниках з п’яти-шести років. Для дітей встановлювалися спеціальні правила, наприклад, заборонялося дивитися у вікно на робочому місці і грати під час обідньої перерви. У недільні дні дітей часто змушували чистити верстати.
У ХІХ столітті діти могли працювати з 5 років Робітники їли і спали на робочому місці (Фото з workhouse.org.uk)З XVII століття в Європі і Росії було поширене таке явище як робітничі будинки. Це були нібито благодійні заклади, де жебраки могли жити і працювати за гроші.
На справді робітничий будинок більше нагадував в’язницю, куди насильно відправляли людей , згідно із законами , що забороняють жебрацтво і проституцію. У робітничі будинки могли потрапити фізично або психічно хворі люди, діти бідняків, літні . Іноді сім’ї позбавлялися таким чином від дівчат, які завагітніли поза шлюбом.
Природною реакцією на нестерпні умови праці стали страйки , протести і об’єднання у профспілки .
Масові демонстрації за восьмигодинний робочий день пройшли в містах США і Канади 1 травня 1886 . У Чикаго 40-тисячна акція протесту закінчилася кривавим розгоном , під час якого було вбито шестеро робітників. Почалися звільнення сотень працівників.
У відповідь почалися нові масові протести. Під час однієї такої демонстрації , на площі Хеймаркет в Чикаго, провокатор кинув бомбу в поліцейських , і ті відкрили вогонь. У той день загинули кілька десятків людей, ще четверо робітників були повішені за безпідставним звинуваченням в організації вибуху. Саме в пам’ять про трагічні події в Чикаго 1 травня відзначається міжнародний День солідарності трудящих.
- У XVII столітті знаменитий педагог Ян Коменський сформулював правило «трьох вісімок» – вісім годин на роботу, вісім – на сон і вісім – на культурне проведення часу. Це правило підтримав німецький лікар Крістоф Гуфеланд, що довів, що щоб бути здоровим, людина не повинна трудитися більше восьми годин на день при восьмигодинний сон.
- При Сталіні відпустка складала всього шість днів на рік. Лише в 1970 році оплачувану відпустку збільшили до трьох тижнів.
Два вихідних замість одного – субота та неділя – з’явилися в 1936 році у Франції, через два роки – в США. З 1960-х років закони стали обмежувати кількість понаднормових годин і значно підвищили оплату за них.
Топ-країн за кількістю офіційних неробочих святкових днів:
29 днів – Ізраїль
24 дні – Шрі-Ланка
21 день – Бутан , Бразилія, Віргінські острови , Іран , Мальдівські острови , Пуерто-Ріко , Сан-Марино
19 днів – Аргентина
18 днів – Індія, Колумбія
17 днів – Південна Корея
16 – Китай, Єгипет
15 – Японія, Індонезія, Таїланд, Мароко
14 – Малайзія
13 – Німеччина, Південна Корея, Чілі, Туреччина, Франція
12 – Італія
11 – США
10 – Україна
9 – Великобританія, В’єтнам , Кабо -Верде , Лаос , Македонія, Румунія
8 – Росія, Куба , Мозамбік, Папуа-Нова Гвінея, Сан -Томе
Мало відпочивають громадяни Федеральних Штатів Мікронезії , де кількість святкових днів коливається від 6 на острові Чуук до 9 на острові Понпеї.
5 – Канада, Бразилія
* У розвинених християнських країнах середнє число святкових днів коливається в районі 11-13
- За даними ЮНЕСКО, середньостатистична країна щорічно віддає святам 12,2 дні, при цьому для промислово розвинених країн цей показник дорівнює 12,4, для тих, що розвиваються – 12,1 .
Цікаво:
- В Ізраїлі тижні Песаха і Суккот є вихідними, тобто майже всі установи, включаючи комерційні, зачинені або працюють в режимі короткого дня.
- У країнах , де поширені кілька релігій , громадяни, відзначають свята не тільки своєї , а й інших конфесій. Саме така традиція робить одним з лідерів за кількістю неробочих днів Шрі -Ланку.
- В Індії з цією практикою пов’язано навіть законодавче обмеження на граничну кількість неробочих днів: більшість має право на вибір двох з 24 так званих «обмежених» свят відповідно зі своєю національною або релігійною приналежністю. Крім цього, є загальнонаціональні свята.
- Висока релігійність громадян Бутану виводить цю невелику державу на одне з перших місць у «рейтингу відпочиваючих» – при єдиному світському святі (День народження короля) решту 20 днів займають релігійні свята.
