Запитували про найяскравіші спогади про Новий рік та подарунки, які люблять дарувати та отримувати.
Ганна Кіященко. фото з соціальної мережіГанна Кіященко, Полтавська філія Суспільної служби України, громадська організація:
– Найбільше мені запам’яталися декілька новорічних свят: у 8-му класі (1970 рік) – ми зібралися з однокласниками вперше без дорослих зустрічати Новий рік, усе життя було попереду, ми мали відчуття, що все можливе в цьому світі. Ще подібний за емоційною насиченістю був Новий рік, який я зі своїми одногрупниками вперше зустрічала в гуртожитку Дніпропетровського гірничого інституту (1973). Ми любили весь світ, і він був до нас прихильний. 9-поверховий гуртожиток, де всі тебе вітають, цілують, сміються. Я дивуюсь, як тоді там не зірвало дах, адже всі синхронно о 12-й годині запустили свої бажання в небеса. Зустріч Нового року – це планування майбутнього, а найемоційніше це роблять молоді люди. Але головне – бути цієї ночі разом із близькими і пам’ятати про всіх друзів, рідних, які теж тебе згадають цієї миті. Я люблю дарувати речі, про які людина мріє, тоді приємно спостерігати за реакцією. Найбільш щирі в своїх бажаннях діти, тому їм дарувати дуже приємно, головне – треба їх добре знати, щоб влучити в ціль.
