«Дуже прикро, що небезпечна хвороба звалила мене в такий відповідальний для долі держави момент! Натомість, не маючи змоги зробити публічний виступ - дозволю собі просто прокоментувати заяву ВЗГ УМВС Полтавської області стосовно мене.
Завжди приємно чути, що органи правопорядку не мають до тебе претензій! Відчуваєш себе законослухняним повноправним громадянином.. Натомість - хотілося б поділитися з громадськістю певними сумнівами.. Підкреслюю, що враховуючи слушну мені пораду від міліції - не "збурювати" ту саму громадськість - уникну будь-яких оцінок, наведу лише факти та висловлю власні сумніви:
1. Моя машина була зупинена у Полтаві на вул. Сінній біля стадіону "Ворскла". Проте відеозапис ДАІ (наданий до суду) фіксує рух мого авто від Облради (місця парковки), через регульовані і нерегульовані перехрестя, загалом – понад півкілометра. В мене питання: Чому я не зупинений одразу? Чи не схоже це – на банальну "сліжку"?
2. Чи є достатньо обґрунтованою зупинка авто не порушуючого ПДР пізно ввечері з метою перевірки документів, і який існує порядок?
З. Чи є нормальним, що одразу після зупинки Ваше авто блокують позаду й попереду два екіпажі ДАІ, не даючи можливості рухатися, і який існує порядок?
4. Чи є нормальним, коли один екіпаж ще не закінчив перевіряти документи – натомість працівники другого разом з невідомо де «з'явившимися» на безлюдній вулиці двома "понятими"спортивної статури й характерними зачісками,починають оглядати Ваше авто з усіх боків, а на запитання:"Що ви власне робите?", відповідають:"Шукаємо на авто подряпини!.." Як це можна пояснити?
5. Тут слід зауважити наступне: після всього цього нарешті (!!!) з'ясовується "величезне" правопорушення – авто вчасно не перереєстроване на мене від моєї рідної бабусі (інваліда війни, орденоносця, моєї надзвичайно близької людини, великого вчителя й друга), яка нещодавно пішла з життя, та за законами спадщини авто повинно бути переоформлене через 6 місяців й 10 днів. Рахуємо разом, нараховуємо 8 місяців. Натомість повинен визнати факт цього "жахливого порушення (санкція – 170 гривень штрафу)! Однак звертаю увагу працівників ДАІ, що в техпаспорті внесене моє прізвище, як людини, що має право керувати даним авто. Тож, чи є у моїх діях склад правопорушення? Питання залишається риторичним... Принаймні на тлі подвигів деяких "мажорів" на колесах!..
6. Чи є правомірною в даному випадку спроба вилучити моє авто на штрафмайданчик? (у разі, якщо ст. 121 ч.6 КоАП, яку я начебто порушив, передбачає таке виключно при ПОВТОРНОМУ порушенні, а ст.265 (на яку намагаються посилатися даішники) –вилучення виключно у разі, якщо авто заважає руху інших ТЗ (чого не було й близько!)
7. Чи є звичайною практикою поява евакуатора через 5(!!!) хвилин після з'ясування обставин порушення?
8. Чи є звичайною практикою негайний виклик і термінове прибуття слідчо-оперативної групи райвідділу, за умови відсутності порушень правопорядку (я там знаходився один, і з машини не виходив!)
9. Чи були ці всі дії адекватними по відношенню до екс-віце-губернатора, екс-голови обласної комісії з безпеки руху, «курувавшого» ДАІ, за 300 метрів від його дому, що їхав на тому ж авто, на якому їздив й на службі (я не користувався службовим), якому ще до сьогодні дехто з постових інколи, на знак поваги і з дружньою посмішкою, салютує, прикладаючи жезл до грудей?..
Натомість – це не всі дивні речі, які мене збентежили, та ВИЯВЛЯЕТЬСЯ ввели в оману! Далі буде...
10. Чи можна розцінювати як відсутність до себе претензій та інтересу правоохоронних органів – три адмінпротоколи за добу, два з яких передбачають позбавлення прав, терміном до 6 місяців та адмінарешт терміном 15 діб, і той... на 170 гривень, а крім того – виклик повісткою на допит по невідомій кримінальній справі (виписаною до речі не у відповідності до закону)? Як вважаєте правильним реагувати?
11. Як оцінювати достеменно відоме прослуховування телефону, зовнішнє спостереження, чергування оперів у джипах біля дому, постійні телефонні запрошення від високих посадових осіб в міліцію або в суд, візити-перевірки їх до мене в лікарню? Вважаєте випадковістю?.
Всього, що знаю – говорити не стану, бо не можна! Натомість, друзі, прошу вас допомогти остаточно розвіяти мої сумніви, та переконати мене, що не варто хвилюватися!..
P.S. Прошу також оцінити, чи може це все якось бути пов'язане з моїм статусом координатора Полтавського Автомайдану, та одним з членів президії Полтавського Євромайдану!..
Бо після відповідної заяви – я особисто сумніваюсь...»
