30 березня Кременчук попрощався з 22-річним розвідником Олегом Довбнею, який загинув 25 березня під Авдіївкою. В останній путь Героя проводжали у Міському палаці культури, пише видання «Телеграф».
Рідні, бойові побратими та представники влади на колінах, схиливши голови провели Олега Довбню.
– Ми з ним майже з перших днів разом. Були в навчальному центрі разом, їли разом. Він був справжнім чоловіком. На честь таких називають вулиці і ставлять пам’ятники. Він віддав найцінніше – своє життя, – зазначив його бойовий побратими.
За словами бойових друзів, Олег був чесним, сміливим та надійним другом. Девізом життя старшого розвідника – оператора другого розвідного підрозділу стали слова: «Хто, як не ми, буде захищати нашу землю».
Колона комунальної техніки з КАТП-1628, де працює батько загиблого Олега, Олександр Миколайович, прощалася з Героєм гулом сирен.
Після панахиди у Свято-Миколаївській церкві загиблого супроводили автоколоною до Свіштовського кладовища, де поховали у секторі героїв АТО. У Олега залишились батько, дідусь з бабусею.
Олега Довбню призвали до лав Збройних Сил України 14 серпня 2015 року. У складі 90 батальйону аеромобільної бригади служив старшим розвідником на території Донецької області, поблизу Костянтинівки. Загинув хлопець загинув у промзоні. 25 березня близько 18 години перед виїздом на бойове завдання телефоном він заспокоїв бабусю: «Я повернуся живим і зателефоную». А вже через півгодини отримав поранення під час артилерійського обстрілу позицій українських військових поблизу Авдіївки. Тетяна Лобан, заступник директора з виховної роботи, колегіуму №25, де навчався Олег, розповіла, що він був дуже товариським.
– Коли ми дізналися про загибель Олега, ми були шоковані. Адже це третій випускник нашого колегіуму: Степан Усс, Олексій Древаль тепер і Олег Довбня, – каже пані Лобан.
Олег також навчався вечірній школі № 3 та Кременчуцькому професійному ліцеї нафтопереробної промисловості №19. Здобув професію штукатура-лицювальника, плиточника. Захоплювався боксом. У 2011 році проходив службову у військовій частині ВЧ 1107, що розташована у Кам’янець-Подільському. Після армії працював у приватному охоронному агентстві. За словами колег, на нього завжди можна було покластися, ніколи не відступав.
Фоторепортаж – www.telegraf.in.ua
