Кременчук попрощався із Вадимом Пугачовим. Фото – www.telegraf.in.ua
40-річний Вадим Пугачов загинув 16 травня під Щастям Луганської області. У бою із ДРГ спецназу 3-ї бригади збройних сил Російської Федерації доброволець отримав шість вогнепальних поранень, пише видання «ТелеграфЪ».
Народився Вадим Володимирович 13 березня 1975 року в Томську (Російська Федерація), звідки сім’я переїхала до Кременчука. Навчався в гімназії № 5, потім в СПТУ-22, здобув фах кухаря. Військову службу в званні молодшого сержанта проходив в Сімферополі, Кременчуці та Кривому Розі. Після демобілізації повернувся до Кременчука.
Працював більше 18 років диспетчером газової служби. Одружився, виховував сина Кирила. У серпні 2014 року пішов добровольцем захищати незалежність України. Служив у 92 окремій механізованій бригаді.
Попрощатися із загиблим військовим пришли друзі та товариші по службі. Фото – www.telegraf.in.ua
16 травня на блокпосту за назвою «Фасад» підрозділи 92-ї ОМБр замінили на передовій 80-ту аеромобільну бригаду, і невдовзі російські диверсанти нанесли удар. Крім Пугачова, ще троє військових отримали поранення.
– О 14.50 почався бій. Група противника вийшла на наш опорний пункт. Вадим Пугачов дав команду всім до бою, тому перші черги пішли в нього. Він був поранений, наша мобільна група витягнула його з окопу на машину, – розповів товариш бійця і додав, що Пугачов не вижив.
У цьому бою військовослужбовці Збройних сил України захопили в полон командира групи спецназу 3-ї бригади ЗС РФ (місце постійної дислокації – Тольяті) капітана Євгена Єрофєєва, а також заступника командира групи сержанта Олександра Александрова, які отримали поранення. Російські військові дали свідчення. Російська сторона визнала той факт, що колись чоловіки були кадровими військовими, але зараз у лавах армії не служать, а в Україні були в якості добровольців.
Вадим Пугачов. Фото – www.telegraf.in.ua
Бойовий побратим Ігор, який служив разом з Вадимом, але зараз перебуває у короткотерміновій відпустці, розповів що Вадим був добрим та відповідальним, завжди говорив, те що думає.
Співробітники Вадима пам’ятають його як «світлу», добру та прямолінійну людину.
– Вадим був відповідальним, у нього бойовий дух та воля до перемоги. Він був із тих людей, яких один раз побачив і запам’ятав. Восени ми з ним зустрілися в Щасті на мосту, коли передавали допомогу, на цьому мосту він і загинув, – зазначила волонтер Ірина Митрофанова.
У міському Палаці культури з Героєм прощалися кременчужани, рідні, бойові побратими, а також представники влади. Після прощання в Свято-Миколаївській церкві, де відбулася панахида, загиблого супроводили автоколоною до Свіштовського кладовища, де поховали в секторі Героїв АТО.
Вадим Пугачов став 24 загиблим кременчужанином. Усього загинули 87 бійців із Полтавської області.
