Черговий благодійний ярмарок відбувся у Полтаві. Добротно організований, з майстер-класами та атракціонами для дітей, з концертом і різноманітними ласощами. На ярмарку панувала атмосфера свята, людяності та взаємоповаги. І до чого тут євроінтеграція? Поясню. Поки гуляв ярмарком, пригадав минулорічний візит до Полтави італійського політика Франца Паля.
Під час якого він розповідав про те, як мешканці Південного Тіролю (автономна область в Італії) організували в себе систему цивільного захисту на волонтерських засадах. Як тірольці збирають необхідні кошти на ярмарках та фестивалях при мінімальній бюджетній підтримці. Тоді більшість активістів і представників влади реагували на пана Франца як на якогось дивака з далекої, багатої і мало зрозумілої Італії. Ну бо хіба можна тривалий час і системно працювати на волонтерських засадах а різноманітне обладнання купувати за рахунок благодійних внесків?
Пройшло трішки більше року. І що ми бачимо? Практично те саме, але вже у нас, а не в далекій Італії. Звісно, наразі всі кошти направляються воякам. В той же час в Полтаві вже діють громадські формування по забезпеченню порядку, громадські організації з надання першої медичної допомоги на волонтерських засадах. Переконаний, що після завершення бойових дій, а рано чи пізно це станеться, ми так само дружно будемо збирати кошти на обладнання, бензин чи форму тій же Полтавській Січі чи UPC Patrol, чи іншім добровільній організації, котра буде опікуватись безпекою в місті і котрій будуть довіряти мешканці Полтави.
Бо євроінтеграція це не лише законодавчо-бюрократичний процес. Це процес зміни світогляду пересічних громадян.
Нам ще багато чому в цьому сенсі потрібно навчитись, наприклад, спільно утримувати багатоквартирні будинки, обирати чесних політиків і т. п. Але ми зможемо. Я в це вірю.
Гарного усім настрою.