Щиро вітаю всіх Юріїв і Георгіїв (дославного племені яких і я відношусь) із іменинами – Днем Святого Юрія. Цей давній лицар, до речі – історичний персонаж, своїм життям довів, що святими можуть бути не лише ченці чи священники, а й прості люди, воїни…
Скільки цих новітніх Святих Юріїв зараз стоять на герці на сході України, щодень долаючи лютого ворога, як колись – потворного змія. Дай Боже їм сил та впевненості у своїй справі.
А ми… Ми теж маємо бути мужніми у нашому повсякденному житті, у побуті – щоб наші воїни на сході відчували непохитну підтримку. Кожному з нас, навіть найменшому, доведеться подолати у своєму житті безліч зміїв, щоб у кінці життя не було соромно ні перед людьми, ні перед Богом.
І наостанок – багато є прикладів, коли дехто з пісень і літературних творів роблять висновок, що українці тільки й роблять, що флегматично журяться і печаляться. Та ні, хай ті, хто так думає, уважно перечитають нашу справжню історію. Українці – то є нація переможців! Будьмо ж переможцями і надалі, і хай помагає нам у цьому Бог і приклад Святого Юрія! Слава Україні!