Як завжди це роблю, раз на місяць провів 22 лютого 2016 р. прийом громадян. Сьогодні зі своїми бідами до мене завітало більше 20 чоловік.
Кидається в очі те, що з кожним разом більшає кількість відвідувачів, які просять матеріальну допомогу. Просять допомоги на ліки, на вирішення побутових проблем, на ремонт житла. Це свідчить про те, що люди все біднішають і біднішають. У їх зверненнях – ті ж проблеми, котрі щомісяця продовжують нести до мене люди: бездіяльність правоохоронців, відновлення безпідставно знятих пільг, корупція при землевідведенні.
Сьогодні жалілись і на безпідставне підвищення вартості комунальних послуг, і на правомірність нарахування субсидій. Особливо вразила одна відвідувачка, котра повідомила, що їй відмовила державна структура у… безкоштовній юридичній допомозі. Мовляв, є розпорядження прем’єр-міністра: якщо людина має місячний дохід більше 1074 грн, то вона вже забезпечена, і безкоштовні юридичні консультації їй не надають. Тож наразі вивчаю це питання і подам стосовно цього депутатський запит.
Але були й по своєму приємні моменти, коли відвідувачі ініціювали створення чогось – ОСББ «Сади-2» чи видання книги. Шкода, що окрім цього – нічого нового. Друга річниця Майдану минула, а проблеми ті самі. Намагаюся, у межах своїх можливостей і повноважень, допомогти моїм виборцям, але ще раз нагадую: Майдан не обіцяв вирішити всі проблеми людей – він дав свободу, щоб вони могли почати їх вирішувати.
Тому бажаю усім, і собі також, самовідданості і оптимізму у такій нелегкій справі, як гідна розбудова нашої полтавської громади при такому ставленні до людей центральної влади. Слава Україні!
