Вчергове використовую п’ятницю, день оголошення, запитів, як можливість зробити щось корисне для полтавської громади. Сьогодні запитом відреагував на звернення до мене від трудового колективу Державного підприємства «Дослідне господарство «Степне» Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України.
Упродовж багатьох десятків років господарство «Степне» є одним із небагатьох сільгоспвиробників області, що має високі економічні показники. До сьогодні тут утримують племзавод ВРХ, вироблене м’ясо переробляється на власному м’ясопереробному цеху. Забезпечено роботою 275 працівників, їм вчасно виплачують заробітну плату, а державі – податки, сума яких у 2015 році склала 5 872 000 грн.
Крім цього, у користуванні господарства є 3200 гектарів благодатних, доглянутих та не розпайованих земельних площ сільськогосподарського призначення. Сумнівні комерційні структури, наближені до Національної академії аграрних наук України, вже неодноразово намагалися заволодіти значною частиною цих земель для так званої інвестиційної діяльності, тобто – для своїх комерційних інтересів.
У Полтавській області таким шляхом було знищено багато сільгосппідприємств, у тому числі дослідне господарство «Тахтаулове», де від такої діяльності не залишилось ані живності, ані приміщень, а земельні площі, які не були розпайовані через протидію у цьому Національної академії аграрних наук України, здані в оренду комерційним структурам, де нещадно експлуатуються без дотримання будь-яких агрономічних норм.
Щоб такого не сталося і з господарством «Степне», усвідомлюючи свою відповідальність перед майбутнім своїх нащадків, з метою збереження всієї інфраструктури села, робочих місць, коли дане господарство самодостатнє, прибуткове, не потребує державних коштів, вбачаю єдиним виходом на сьогодні проведення його роздержавлення шляхом розпаювання та створення колективного господарства, яке б не змінило виробничих напрямків своєї діяльності, не залежало від подібних «ефективних» інвесторів та було б корисним для держави та її громадян.
Про що сьогодні і виголошено з президії Верховної Ради у моєму запиті Прем’єр-міністру України Яценюку А.П., міністру аграрної політики та продовольства України Павленку О.М., а також президенту Національної академії аграрних наук України Гадзалу Я.М. Сподіваюся, що вони прислухаються до голосу громади, голосу депутата і голосу здорового глузду.
