У Супрунівці неспокійно. Місцева громада нещодавно протестувала проти притягнення газопроводу до однієї з новобудов. Оскільки в моїй діяльності, як народного депутата, вже були випадки, коли доводилося ставати посередником між громадою і забудовником, то мешканці Супрунівки запросили мене і цього разу. Суть проблеми: громаду поставили перед фактом, що зелена зона біля однієї п’ятиповерхівки віддана в оренду під забудову.
Віддана вона була ще у 2010 р., але про це громаді стало відомо тільки зараз! І от, біля п’ятиповерхівки зведена ще одна дев’ятиповерхівка. До останньої повз п’ятиповерхівку хочуть тягти газ, мешканці ж проти.
Тому поспілкувався з ними, забудовник та сільський голова теж пристали до діалогу, і що ж вийшло? А виявилося, що є дві проблеми, які треба терміново усувати. І це не проблема газопроводу, це вторинне. І зводити нові будинки треба, питання тільки: як, де і на яких умовах. Тому перша проблема – немає діалогу з громадою, немає представництва, з яким можна вести цей діалог. Та ж громада не знає, хто її депутат, який мав би захищати її інтереси. Ба, навіть більше, коли ми гуртом докопалися до суті, виявилося що депутат, коли голосували у 2010 році за здачу землі в оренду, був ну ду-у-уже далеко від сільради, бо не місцевий. Якого доброго дива його обрали до сільради – всі тепер дивуються…
А друга проблема… От є багатоповерхівка, є сім під’їздів, але нема ні будинкового комітету, ні його голови. А з ким же тоді вести діалог? Коротше, громаді я порадив обирати своїх та самоорганізовуватися. І ще дещо порадив. Що – розкажу трохи згодом, як громада ту пораду виконає. Тож далі буде…