Як і планував, увесь минулий тиждень присвятив звіту перед громадами сільських рад Полтавського району – округу, по якому я обирався до Верховної Ради. Хочу нагадати, що такий звіт не є ситуативною забаганкою парламентаря, а, згідно «Закону України про статус народного депутата України», його обов’язком. Не знаю, як представники інших політичних сил, але приємно відмітити, що обранці від ВО «Свобода» систематично цей обов’язок виконують.
За що й одержують «на горіхи»… Мене, наприклад, селяни зустрічали «дуже тепло», в моїй особі лаяли всю владу і таким чином «передали привіт» і Президенту, і голові Верховної Ради, і прем’єр-міністру. Довелося вислухати за все: і за провал гривні, і за недолугу політику керівництва держави. Приємним з усього цього є лише той факт, що люди мають високий ступінь довіри до націоналістів із ВО «Свобода», і тепер часто бідкаються, що парламент без свободівців втратив свою якість. Ну що ж, можливо на наступних виборах, українці цю помилку самі ж і виправлять.
Взагалі, цікавою була реакція людей на мій приїзд. По-перше, селяни були здивовані – як це, немає ще виборів, а депутат до них приїхав, та ще і зі звітом! Люди настільки звикли, що до них хтось приїздить, тільки коли хоче за себе поагітувати, що не вірили очам своїм. По-друге, чим далі від обласного центру розташована сільрада – тим більше її мешканців приходило на зустріч, тим більша активність громади. А проблем у селі дійсно до лиха. Насамперед це масове зубожіння українців, яке особливо видно тут, у сільській місцевості. Величезне занепокоєння і незадоволення викликає у людей і примусове «добровільне» об’єднання громад, котре, на мою думку, має величезні шанси взагалі знищити село. Про цей процес варто поговорити окремо, зараз тільки зазначу, що об’єднання «під батогом», без врахування думки людей та розвитку інфраструктури є шляхом в нікуди. Люди вимагають реальної децентралізації (про яку так гарно говорили у своїх виборчих програмах і Президент, і прем’єр-міністр), коли громади дійсно розпоряджатимуться єдиним багатством, що у них є – землею, а кошти з податків лишатимуться у сільрадах. Величезною проблемою є нові тарифи на тепло, електроенергію та газ. Люди не розуміють, як можна, маючи пенсію ледь більше тисячі гривень, сплачувати за ком послуги дві-чотири тисячі? І я не розумію…
На фоні вищезгаданого інші негаразди дрібніють, але вони теж турбують громаду. Це і жахливий стан доріг, і недолуге автобусне сполучення, і ніяке соціальне забезпечення… Та що там говорити, роботи над реальним поліпшенням рівня життя українців непочатий край. Тому – «лупаймо сю скалу!», як писав І.Франко. З неділі відвідую області, у яких я є уповноваженим від ВО «Свобода», опісля звітую перед громадами Котелевського району. А потім із усіма побажаннями і пропозиціями, зібраними від людей за ці два тижні, – на Київ: сесійний тиждень, треба ж парламентськими (поки-що) методами виправляти ситуацію…
https://www.facebook.com/bublyk.svoboda/posts/668741629921518?pnref=story
