Життя і здоров’я людини – найвища цінність?
В Україні є сумна приказка: від тюрми і від суми не зарікайся! І, аналізуючи чинні тарифи на послуги ЖКГ, зокрема на електроенергію, ловиш себе на думці – мабуть цими тарифами дехто хоче довести цієї зими велику частину українців як не до тюрми, то до жебрацтва точно. Прикро, але вже відомі випадки доведення людей до відчаю – і тоді з’являються у ЗМІ новини про те, що пенсіонер-боржник намагається застрілити у залі суду юриста «Полтаваобленерго».
Але візьмемо до рук Основний Закон. Виходячи зі змісту статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, можна визначити, що саме держава має зобов’язання перед своїми громадянами щодо захисту їх життя та здоров’я. Крім того, держава є гарантом захисту інтересів і потреб тих споживачів, які відносяться до соціально незахищених та малозабезпечених верств населення. Бо вони теж люди, громадяни! І проблеми боргів за спожиту електроенергію та відключення за ці борги – це проблеми не окремої родини, а всієї громади. Спочатку ці проблеми сприймаються у морально-етичній площині (сусіди і знайомі просто співчувають жертвам тарифів), але, коли критична кількість таких випадків накопичиться і зросте соціальна напруга – тоді це може вилитися у що завгодно. Особливо гостро постають питання боргів за світло і відключення за ці борги у холодний період року, коли споживання електрики збільшується в рази – бо ж вона тоді використовується ще й для обігріву.
Що ж, існуючий стан речей у цьому секторі народного господарства нас задовольнити не може, щось із цим треба робити, необхідно виправляти ситуацію, причому – на законодавчому рівні. І тут одразу постають два питання: як таку проблему розв’язують у світі, у тій же самій Європі (бо боржники є всюди), і чи не нашкодить це і так кульгаючій економіці України?
А що там у Європі?
Оскільки Україна і її законодавча база намагаються рухатися у бік Європи та її нормативів, давайте спершу подивимося, як аналогічні проблеми вирішують там. Отже, чи є в Європейському Союзі які-небудь вимоги щодо допомоги вразливим споживачам? Так, є. Відкинувши непотрібну сором’язливість, навіть заможні країни ЄС формулюють чіткі юридичні поняття, такі як «вразливі споживачі» та «енергетична бідність». У Великобританії спеціальна державна структура працює із боржниками та контролює виконання заборони їх відключення у зимовий час. Франція – те ж саме, а ще заборонено відключати від електромережі громадян, котрі одержують допомогу із соціальних фондів. До речі, таким чином більше півмільйона французьких громадян є законодавчо захищеними від відключення у зимовий час. Вразливі споживачі у Італії теж захищені цілим переліком умов, які гарантують їм державну допомогу для того, щоб люди могли вибралися із боргової ями. Зокрема, на соціальний захист можуть розраховувати споживачі електрики із слабким здоров’ям, котрі потребують специфічних побутових електроприладів.
Хтось може сказати – це ж розвинені країни! Але навіть у тій самій Угорщині, котра далеко не лідер європейської економіки, діє ряд соціальних гарантій. Зокрема, енергетичного боржника не відключать, доки він не заборгує оплату 4-х рахунків, чи доки сума заборгованості за рахунком не перевищить 30 євро тощо.
Ба, захист вразливих споживачів енергії навіть передбачений у так званому 3-му пакеті документів, котрий пропонується Європейським Парламентом. Там чітко прописані заборона відключення пенсіонерів та інвалідів від електромережі у зимовий час, вимога визнати «енергетичну бідність» деяких категорій громадян та необхідність застосування державою заходів для захисту таких споживачів у віддалених районах (сільській місцевості). Згідно з тими ж Директивами ЄС ( 2003/54/EC ) визначено, що національні зобов'язання (якщо такі є) по роботі зі спеціальними схемами підтримки для уразливих споживачів, з вирішенням питань паливної (енергетичної) бідності є дуже різноманітними.
І в нас, і у вас хай буде гаразд.
Оскільки побудова соціальної та справедливої України має бути пріоритетом українського законотворення, а також розуміючи, що від європейських соціальних стандартів нам нікуди не дітися, мною було внесено на розгляд парламенту проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» (щодо покращення становища споживачів електричної енергії)», №3774 від 15.01.2016 Про внесення змін до Закону України „Про електроенергетику“ (щодо покращення становища споживачів електричної енергії. Наразі енергопостачальники в Україні мають право, за умови неповної оплати за спожиту електроенергію, повністю припинити електропостачання споживачу. Це може стати катастрофою для тисяч українських родин. Щоб цього не сталося, мною пропонується внести зміни до статті 24 Закону України «Про електроенергетику», згідно якими, енергопостачальник може обмежувати електроспоживання або припиняти електропостачання лише у разі якщо розмір неповної оплати спожитої електричної енергії перевищить 6 щомісячних розмірів оплати, визначених виходячи з відповідних нормативів споживання електричної енергії та тарифів, які діють на день обмеження надання електричної енергії. Також, пропоную встановити заборону на припинення постачання електричної енергії в зимовий час для споживачів, які відносяться до соціально незахищених та малозабезпечених верств населення. До речі, згідно проведеного аналізу, ці нововведення абсолютно не зможуть погіршити загальний стан економіки України, навпаки – вимальовуватимуться тенденції до покращення ситуації. Сподіваюсь що у парламентаріїв вистачить здорового глузду проголосувати вищенаведені зміни і всі громадяни відчують, що Україна – це держава, котра дійсно про них піклується. Принаймі – вже починає піклуватись.
