А яке ж свято обходиться без подарунків? Люблю блукати між полицями і вибирати якусь річ для майбутнього власника. Торкатися вигадливих сувенірів, гортати сторінки барвистих книжок, відчувати на дотик тканину суконь, кофтинок, спідниць, розглядати чудних іграшкових ведмедиків, зайчиків, ляльок у розкішному бальному вбранні…Та, мушу зізнатися, ще більше люблю подарунки отримувати. І, мабуть, немає жодної людини, яка б цього не любила. Комусь подобається техніка, комусь – путівки у теплі країни, прикраси, солодощі чи барвистий блокнотик зі стрічечкою. Мені ж подобається спокій. Щоб на вулицях у столиці було по-святковому тихо, не було тривожних вигуків, звуків штурму та нападів на мирних людей, а лише щасливий новорічний сміх. Владо, подаруєш?
Р.S. Іноді люди купують новорічні подарунки для себе самі, якщо подарунка нема від кого сподіватися…