Із 7 по 9 серпня у Полтаві проходить «Свято меду». Організований вже 19 рік поспіль Спілкою пасічників, ярмарок-продаж пропонує покупцеві всі продукти, які пов’язані із бджільництвом: мед, мед у стільниках, горіхи з медом, віск, пилок, прополіс, маточне молочко, забрус, медовуха і медовий квас.
Із самого ранку в перший день свята покупців вистачає. Фото Ольги Матвієнко
Меду зібрали менше, але сортів – більше
Загалом свою продукцію на продаж привезли 19 пасічників. Наталія Сенчук, голова обласної Спілки пасічників, говорить, що пасічники цього року зібрали непоганий врожай, не дивлячись на несприятливі умови.
– Була складна зима. Багато бджіл загинули вже після зимівлі з невідомих причин. На весну сім’ї були дуже слабкі. Але все ж пасічникам вдалося зібрати різні сорти меду, – зазначає Наталія Сенчук. – І нехай меду зібрали не так багато за об’ємами, проте сортів більше.
Голова Спілки пасічників пояснює збільшення асортименту насамперед тим, що багато пасічників напряму працюють із фермерами. Дехто із землевласників масово почав висівати коріандр, а це дуже гарна культура, яка виділяє нектар в будь-яку погоду. Є пасічники, які змогли домовитися з фермерами, які сіють гречку, зокрема медоносного сорту. Соняшниковий мед цього року теж переважно іде не в чистому вигляді, а з домішками різнотрав’я. Натаія Сенчук говорить, що і лабораторні дослідження, які проводили перед ярмарком, і відгуки людей твердять – мед цього року смачний.
Сергій Хохич, пасічник із Козельщинського району, щороку бере участь у «Святі меду». Цього чоловіка із козацьким чубом добре знають покупці ще й за медовуху. Його пасіки знаходяться у Бреусівці та Чапаєвці. Чоловік детальніше розповідає про складнощі у бджільництві в 2015:
– Врожай трошки гірший, ніж минулого року. Зібрали менше меду, але дякувати і за те, що є. Є різнотрав’я, липа з малиною, акація. Найбільш соняшникового різнотрав’я. На збір вплинула, можливо, погода. І дощі наче йдуть, а меду вийшло менше. Бджоли вийшли слабкіші після зими, адже зимування було дуже тяжке: і тепло дуже, і відлиги постійні, краще б тримався міцний мороз близько 15 градусів нижче нуля, а так через тепло бджоли хвилювалися, кубло то розпадеться, то знову зійдеться, – говорить Сергій Хохич.
На складну погоду нарікає і Геннадій Кащук із Калашників Полтавського району:
– Погода несприятлива – то жарко, то дощ іде. Бджоли не люблять мінливу погоду, а виходить так, що кілька днів температура +30 градусів, а потім кілька днів до десяти і дощ іде. Взагалі клімат змінюється, але і бджоли підлаштовуються. Цього року попри примхи природи, вже ж рясні дощі сприяли активному цвітінню, тому можу сказати, що меду з різнотрав’я найбільше.
Менший врожай не так вплинув на ціну, як загальне підвищення цін
Сергій Хохич зауважує, що менша кількість меду не так вплинула на його ціну цього року, як загальне здорожчання усього. Проте збільшення ціни не катастрофічне – із 50 гривень до 70. Найдорожчий – з акації і гречки – коштує 100 гривень за літр.
– Гречки мало, бо вона медоносить лише вранці, десь до 9-10-ї години. Та і не сіють її в такій кількості, як раніше, або сіють сорти, які не медоносять. Акації теж у чистому вигляді дуже мало. Для того, щоб отримати мед саме із чистої акації, потрібно везти пасіку або у Світловодськ, або у Канів, а хто ж це буде робити. Ото і виходить такий мед – трохи із посадок акацієвих, трохи із садків, – розповідає пан Сергій.
Але черга покупців, яка потроху збирається біля наметів, говорить – національний продукт користується попитом.
– Ціна вище, ніж минулого року, але ж це не в два рази, як подорожчали багато продуктів зараз. Ми на зиму беремо кілька банок літрових і будемо брати, адже мед набагато корисніший і смачніший, ніж цукерки, – говорить Ольга Василівна, пенсіонерка. На свято вона прийшла із самого ранку і вже встигла купити дві банки липового меду і літр гречаного.
Якщо мед скрапує, то його викачали зарано
Чимала черга до намету з медом пасічника Вернигори із Мачух. Його дружина нагадує, що вибрати якісний мед легко.
– Краще брати у тих медовиків, яких знаєте. Якщо немає таких, то ніколи не пізно познайомитися: підійдіть, запитайте, звідки мед, покуштуйте, подивіться як він стікає: якщо тече цівка рівномірно, не переривається, – мед якісний, якщо мед скрапує – не значить, що він поганий, але його рано викачали і він не дозрів. Викачують рамки, коли вони заповнені вщент або принаймні не менше ніж на 70 відсотків. Тоді мед не підкисне, не заграє і його можна залишати на зиму і на наступний рік. А далі вже вибирайте за смаковими якостями, – радить пані Світлана.
Користуючись тим, що більшість покупців бажають купити саме рідкий мед, деякі продавці можуть повертати йому цей стан, розігріваючи. Вважають, що це зменшує користь продукту.
– За смаком підігрітий мед неможливо відрізнити, – зазначає Світлана Вернигора. – Лише тоді, коли мед перегріли, то він не буде тягнутися ниточкою, а буде в’язким, як карамель, і тоді навіть на смак це відчувається. Якщо ж мед підігріли правильно, на дуже повільному вогні кілька годин, не доводячи до кипіння, в принципі, нічого страшного в цьому немає і властивостей не втрачає.
Цукрується мед практично усіх сортів. В Україні є лише одна рослина, мед із якої ніколи не зацукровується. Це – акація. Якщо у меді акації відсотків 50, то мед може зацукруватися, а при 60-70 відсотках – стоятиме трохи загусклий, а от якщо стовідсотково акацієвий – може і рік, і два стояти рідким, буде таким же прозорим і так само литися. Увесь інший мед зацукровується. Наприклад, соняшниковий мед може зацукруватися за 10-15 днів, липовий – за 3 місяці. Крім того, на цей процес впливає склад та температура, при якій продукт зберігають.
Частина коштів із продажу меду піде на благодійність
Уже вкотре пасічники Полтавщини показують, що не стоять осторонь лиха, яке відбувається в країні. Тож і «Свято меду» вирішили зробити благодійним. Допомогу збирають для двох родин учасників АТО.
– Не дивлячись на складний час у державі, ми проводимо свято. І наша основна мета – зібрати кошти для двох родин. Частину коштів у неділю, по завершенню ярмарку передамо родині Романа Копація із Великих Сорочинців. Він зі страшними пораненнями знаходиться у Дніпропетровській обласній лікарні імені І. Мечникова, а вдома на нього чекають дружина і шестеро дітей. Іншу частину грошей передамо родині загиблого Миколи Чепіги, у родині якого залишилися двоє дітей, – розповідає Наталія Сенчук.
Вона закликає небайдужих залучатися до допомоги тим, хто боронить Україну на Донбасі. Зазначає, серед пасічників багато тих, хто безпосередньо бере участь в антитерористичній операції. Один із них, Сергій, вшосте приїхав на ротацію зі Сходу і взяв участь у «Святі меду». Чоловік запевняє, що мед – унікальний продукт, який також дуже допомагає поповнити сили бійцям. Поки Сергій знаходиться у зоні АТО, вдома за його власною пасікою доглядає дружина та діти.
До збору коштів на ярмарку можна долучитися не тільки купивши мед, а й зробивши пожертву до скриньки волонтерської організації Полтавський батальйон небайдужих. Волонтери цієї організації також організували продаж виробів ручної роботи.
