Своєрідне відкриття мистецького сезону присвятили 200-річчю із дня народження Тараса Шевченка.
І хоч зараз доволі важкі та буремні часи для нашої країни, влада вважає доречним такий фестиваль, адже, за словами голови обласної ради Петра Ворони, краса врятує світ:
- Ми повинні сьогодні гуртуватися навколо національної ідеї єдності. А що найкраще єднає? Мистецтво, історія та сьогоднішні дії. Зараз ми бачимо в Україні унікальний прорив патріотизму та любові до Батьківщини. Мистецтво тут не заважає. Я переконаний, що ми є тією нацією, яку ніхто і ніколи не здолає. Слабкий і не впевнений у собі шукає прихистку, а сильний стає на захист того, що має. Більша частина українців є дуже сильними.
Фестиваль народної творчості "Решетилівська весна – 2014” зібрав на площі ЦДК "Оберіг” чимало народу. Сонячна тепла погода сприяла святковому настрою.
Зранку відбулося урочисте відкриття із офіційними особами, а також конкурс малюнків на асфальті для дітлахів. У ЦДК "Оберіг” розпочала свою роботу виставка народної творчості. На ній представили свої роботи визнані митці декоративно-ужиткового мистецтва: Олександр Бабенко, Людмила Шевчук, Алла Кісь, родина Пілюгіних, Наталя Дмитренко, Петро Шевчук, Валентина Омельченко та інші.
Опісля розпочався святковий концерт за участі провідних колективів району. Багато пісень було присвячено Шевченківському ювілею та Дню перемоги.
Паралельно працювало містечко народних промислів. Цього року воно розмістилося не у парку, а прямо по вулиці Леніна, яку перекрили від машин. Така ідея, однозначно, була вдалою, бо ніхто не тіснився і міг повноцінно показати свої товари.
На жаль, поряд із дійством на місці колишнього пам'ятника Леніну клали бруківку. Шум дещо відволікав від милування витворів мистецтва. Не відому, чому в центрі міста саме у святковий день була така необхідність у будівельних роботах.
Мистецький ярмарок дещо нагадував полтавський по вулиці Жовтневій, хіба що концентрація оригінальних виробів була більшою – вишиванки, гобелени, килими ручної роботи, різноманітні гончарні вироби, прикраси та ляльки-мотанки, різьблення по дереву, ковка. І лише інколи траплялися товари «широкого» вжитку – окуляри, кепки, футболки, шашлики. Бажаючих частували українськими стравами, навіть чарочку наливали.
Поряд із майстрами-професіоналами, свої творчі здобутки показували діти-ученики навчальних закладів та ліцеїв Решетилівщини. Це і картини з бісеру та у техніці квілінг, вишивка, мереживо, ляльки, випічка – все, чого навчають дітей у районі.
Для малечі влаштували інтерактивну виставу-гру від Полтавського лялькового театру, а учні молодших класів шкіл району представили «Парад країн Європи».
Директор Решетилівської майстерні художніх промислів Сергій Колінченко пояснив, що давно планувалося, щоб «Решетилівська весна» не була святом лише майстрів:
- Ми кожен день бачимо один одного, знаємо хто і чим займається. Це свято має стати справжнім народним гулянням, де б люди виходили сім’ями, у вишиванка, спілкувалися і насолоджувалися дійством.
На жаль, майже в середині дня дощ підмочив і Решетилівку, і настрій. Містечко майстрів миттєво зібралося, а концерт закінчували уже під парасолями.
Весняні дощі короткі, тому вечірні караоке і святковий концерт не відміняли.
«Решетилівська весна» хоч і не набула ще великих масштабів, але цим самим вона уберегла себе від «шароварщини», спекулюванні народними традиціями, і банального продажу товарів, як це інколи буває на фестивалях такого типу.