– Катерино, нещодавно Ви повернулися з благодійного туру країнами Європи «Українці в Європі», де збирали кошти для родин загиблих бійців в АТО. Чи плануєте подібний тур в Україні?
– У планах – продовження європейського туру «Українці в Європі» в США. Перший, який ми провели у травні, був вдалим та мав великий резонанс. Я отримую багато повідомлень із запрошеннями в інші країни та міста. Мій курс на Європу, вихід на міжнародний рівень. Але свою країну я не забуваю, можливо, зроблю і по Україні такий тур та влаштую сольний концерт у Києві в НПМ «Україна».
– Розкажіть, будь ласка, детальніше, як пройшов тур у Європі?
– Це було справді дуже круто. Вдало та з успіхом пройшов благодійний тур «Українці в Європі». Кожне місто особливе. Першою зустрічала Софія (Болгарія). Там не відпускали зі сцени та просили співати ще, деякі пісні виконували двічі всі разом. Будапешт (Угорщина) – концерт, який пройшов в старовинній залі Duna Palota (зал вразив кожного своєю красою), запам’ятався щирістю емоцій та почуттів, саме на цьому концерті глядачі особливо сприйняли пісню-присвяту нашим Героям «Солдат України». Відень (Австрія) – із нами від першої до останньої пісні співав і танцював увесь зал, шалена енергетика. Прага (Чехія) – глядачі ніяк не могли відпустити новоспечений творчий дует із моїм чоловіком Дімітаром. «Вічно кохати» – пісня, після якої зал зривався бурхливими оплесками. Дімітар став уже справжнім артистом. Мюнхен (Німеччина) – глядачі були стримані, але після пісні «Люблю я Україну» згадали, що вони все-таки українці, наші любі співвітчизники та всі разом насолоджувалися українською піснею. Мілан (Італія) – кількість української символіки та глядачів у вишиванках переповнювали та прикрашали глядацьку залу. Гріли душу та серце ставленням до своєї Батьківщини. Люди вразили безвідмовністю, готовністю допомогти будь-якої хвилини. Рим (Італія) зустрів нас повним розкішним залом Massimo, неймовірно щира зустріч глядачів. Під час пісні «Милий, любий ти, краще в світі не знайти», глядачі заповнили всю сцену (навіть мені не було місця на сцені, усі хотіли заспівати разом зі мною), співали, танцювали, а у фіналі мене з чоловіком привітали короваєм, як на справжньому весіллі! А ще була зустріч із тими, хто був поряд зі мною 14 років тому, під час міжнародного фестивалю у Сан-Ремо. Барселона (Іспанія) – це було справжнє свято української пісні. Люди там неймовірно класні. Брюссель (Бельгія) – в цьому місті відбулася особлива зустріч із єврокомісарами, особлива промова у Європарламенті. Україна – європейська держава! Варшава (Польща)– таких глядачів не було на жодному концерті. Неймовірна енергетика з першої хвилини концерту. Вони знали всі мої пісні та співали всі разом. У залі взагалі не було місця; глядачі стояли у холі та навіть надворі за вікном. Пісню «Європа і Україна» співали усі, навіть ті, хто на вулиці. Рідний Львів, тут була зворушлива зустріч, зустріч із сім’ями загиблих. Я виконала свою місію та офіційно передала зібрані кошти дітям-сиротам, батьки яких загинули в зоні АТО. Але були і позитивні моменти. Я отримала спеціальну музичну премію «Золотий диск» за тираж альбому «Як у нас на Україні» в понад 200 тисяч примірників та медаль «За жертовність та любов до України». Я дякую усім, кожному глядачу, кожному, хто долучився до цього проекту, проекту єднання, проекту української пісні.
– Виступ в якій країні запам’ятався найбільше?
– Кожна країна запам’яталася. Не можу виокремити. Люди вражали своїми емоціями, своєю енергетикою. Я була щаслива. Мені було приємно, що на кожному моєму концерті були поважні гості кожної країни, що мої пісні співали, що не хотіли відпускати. Це творче щастя.
– Під час туру траплялись неприємні ситуації, пов’язанні з орендою приміщення та збором коштів. Що найбільше вразило і як вдавалося вирішити конфлікти?
– Вразила безсердечність, цинізм та нажива на дітях-сиротах. Конфліктні ситуації вирішував мій чоловік, правда на нашому боці.
– Зараз в Україні гучно обговорюють ситуацію, де Ваш чоловік у Варшаві під час благодійного концерту вдарив волонтера. Відео «гуляє» у мережі, але майже ніхто не цікавиться, чому саме так сталося…Прокоментуйте, будь ласка.
– Сталося так, що на моєму концерті хотіли заробити гроші, незважаючи на те, що вхід був безкоштовним для кожного.
– Катерино, в одному з інтерв’ю Ви розповіли, що плануєте зняти документальний фільм про благодійний тур «Українці в Європі». Коли ми побачимо його на екранах?
– У цьому фільмі буде показано життя наших українців, ексклюзивні матеріали. Цікава розповідь про українців в Європі. Такого ще ніхто серед артистів не робив. Вихід фільму плануємо на серпень на центральних та регіональних каналах України та Європи.
– Якось Ви розповідали, що самі печете хліб. Чи маєте фірмові страви, якими радуєте коханого?
– Я обожнюю готувати, експериментувати. Маю особистий рецепт салату олів’є, готую чудовий український борщ, качку з яблуками, печений перець, фарширований сиром (болгарська страва «Чушка бюрек»). Кожного дня радую коханого чимось смачненьким.
– Катерино, Ваш чоловік із Болгарії. Як вдається поєднувати українські та болгарські традиції у родині?
– Чоловік неймовірно закохався в Україну. Я вражена. Носить вишиванки, їсть страви української кухні, дуже радіє, коли ми маємо можливість приїхати в мою рідну країну. Якщо б не він, не було б цього туру для наших українців, він багато робить для того, щоб ми об’єдналися в одну велику родину. У Болгарії сім’я має дуже велике значення. За традицією на свята усі родичі збираються разом, а ще там великі родини. Це моя мрія – мати великий дім, де будемо жити всі разом. У червні в країні проходить фестиваль троянд. Ця квітка особлива в Болгарії і для болгар. Цього дня чоловік дарує мені великий букет із декількох видів троянд. У нашій родині ми завжди знаходимо час для церкви. Ми віруючі і такі свята як Різдво Христове, Пасха, Трійця тощо для нас особливі. До речі, у нашій родині на Різдво традиційно ніхто не працює і всі вдома, тому що цього дня народилася моя донька Оленка. Тому в нас це подвійне свято. Уже 8 років поспіль саме 7 січня я скасовую концерти, зйомки, щоб бути з дитиною та родиною.
– Ваша донька довго жила в Криму з Вашими батьками. Зараз Ви вже забрали її до себе?
– Зараз ми готуємо документи. Сподіваюсь, що у другий клас донька піде вже у Софії.
– Знаю, що Ви отримували політичну пропозицію. Чи не збираєтеся йти в політику?
Ні, кожен повинен займатися своєю справою. Місце артиста на сцені.