30 березня – день Святого Олексія, фото з сайту molbuk.ua
Святий Олексій жив у IV столітті. Батьки одружили його з багатою римлянкою, але він покинув дружину і присвятив своє життя Богові. У місті Едесса в Сирії 17 років молився при храмі Пресвятої Богородиці. Діва Марія з’явилася паламареві та сповістила, що Олексій є чоловіком Божим.
У народі ж свято називають Теплим Олексою. Цього дня чекали з особливим нетерпінням. Хлібороби зранку, вдягнувшись у святкове вбрання, вітали одне одного з весною й теплом.
Хоч особливих релігійних урочистостей не відзначалось, більшість селян остерігалась працювати, аби не розгнівити весну.
Лише пасічники керувались давнім прислів’ям: «На Теплого Олексу діставай вулики». Цього дня бджолярі звертаються з молитвою до Бога та просять «медового» літа, щука розбиває на водоймах хвостом лід, журавлі повертаються з вирію, а вівсянка, за стародавнім віруванням, вперше співає свою пісню, незважаючи ні на сніги, ні на морози: «Діду-діду, сій ячмінь! Кидай сани, бери віз та й поїдемо в рогіз!».
Хто на Теплого Олекси почує цю пісню, буде весь рік веселий.
Народні прикмети
o Тепла сонячна погода віщує врожай на хліб і багаті рої.
o Великі струмки віщують мокре літо.
o Яка погода на Олекси, така і на Великдень буде.
o Якщо на Олекси бджоли зроблять перший обліт, буде добрий медозбір.
