Такі вітальні слова із ночі лунали в оселях полтавців.
14 січня – Святого Василя або Старий Новий рік, час, коли хлопчики та чоловіки посівають, обсіваючи оселі рідних, друзів, знайомих та чужих людей житом-пшеницею.
Побували посівальники 14 січня і в гостях редакції «Кола». Четверо чоловіків, прихожани Свято-Миколаївської української православної церкви Київського патріархату, на чолі з отцем Олександром, привітали журналістів зі святом. Як і годиться, засіяли редакцію житом-пшеницею, всякою пашницею: «щоб здоров’я вирувало, і ніколи не кульгало, щоб у мирі вам жилося, все задумане збулося».
– Щороку, вже протягом 5 років, ми посіваємо разом з прихожанами нашого храму, вітаємо з церковним Новим роком та закликаємо боже благословення. Безумовно, це не церковний обряд, а народний, але ми його використовуємо для проповіді, – розповів настоятель храму отець Олександр Дедюхін.
Посіванню передує колядування на Різдво. Уже понад 10 років дорослі і малі прихожани Свято-Миколаївської церкви разом зі отцем Олександром ходять із вертепом та колядками по домівках полтавців. Вони чи не єдина церковна громада в Полтаві, яка не просто співає колядки, а влаштовує справжнє театралізоване дійство. Свого часу, коли в Полтаві проводилися обласні конкурси різдвяних вертепів, їхній завоював перше місце, обійшовши навіть акторські вертепи.
Цього разу у зв’язку із ситуацією в країні, ввели у вертеп і нового героя – замість царя Ірода був Путін. Режисером театралізованої вистави став священик Олександр Дедюхін. За його словами, колядували таким вертепом близько сотні разів.
Читайте також: полтавські лялькарі подарували дітям біблійну казку на Різдво.
– Щороку кількість колядників змінюється, от на це Різдво в нас було 3 гурти, у кожному в середньому 10-15 осіб. Звісно, багато людей запрошують в гості заздалегідь, але ходимо й без запрошень. Незважаючи на те, що деякі герої Вертепу змінилися, вони – не головні персонажі. Адже головним героєм Вертепу є не зло, а Різдвяна радість, – зазначив священик.