Те, що на сайтах і в соцмережах рекламщики використовують інформацію, яку Ви самі надаєте – вже нікого не дивує. Але у спробах глибше зрозуміти потреби і реакції споживача на рекламу, спеціалісти доходять прямо до Вашого мозку. Термін «нейромаркетинг» доволі новий. Одним з його євангелістів є датчанин Мартін Ліндстром, один з найкращих спеціалістів по брендингу у світі. У 12 років цей хлопець зробив із «Леґо» дивовижний атракціон у своєму саду і почав заробляти на відвідувачах. Тоді ж він став співробітником цієї компанії. Зараз Ліндстром подорожує світом і консультує найбільші світові корпорації.
Книга «Buyology» (від англ. «buy» – «купувати») є науково-популярним звітом найбільшого в історії дослідження з нейромаркетингу. 2081 чоловік з різних країн світу прийняли участь у ньому. Аналізували дані науковці з кількох країн, спонсорували роботу сім корпорацій. Координував всю цю титанічну роботу, на яку пішло 7 мільйонів доларів, саме Мартін.
Піддослідні проходили магнітно-резонансну томографію. В цей час їм показували певні рекламні ідеї. В залежності від того, як реагував на них мозок, науковці отримували результат того, наскільки ефективне ті чи інші реклами.
Так, наприклад, це дослідження показало, що застережні надписи на пачках сигарет абсолютно не лякають курців. Що продакт-плейсмент (коли Ви бачите марку товару в фільмі чи серіалі) зовсім не підвищує в пізнаваність бренду і є просто спусканням грошей на вітер. Що спонсорування телешоу не приносить ефекту для торгової марки, якщо вона органічно не інтегрована у цю програму. І багато-багато всього.
Книга Ліндстрома з одного боку показує наскільки далеко зайшли сучасні рекламщики і корпорації у гонитві за увагою споживача, як можна технології використовувати для розуміння таємниць психології людей. З іншого боку, стає страшно від розуміння того, що в нас не залишається абсолютно приватної і вільної від реклами території. Раніше вважалося, що людина вільна принаймні в своїх думках. Тепер і їх збираються використати як рекламну площу.
І наостанок. Ця книга дуже добре показує те, про що сперечаюся вже понад рік з організаторами, які проводили свої заходи ще до появи інтернету: для молодої аудиторії оффлайн не працює. Флаєри, афішки, радіо і навіть телебачення – не приносять вкладених у них коштів, якщо це не підкріплено комунікацією в інтернеті. Наразі нас щодня атакують тисячі повідомлень з новин і гаджетів. Конкуренція за увагу кожного – просто шалена. Найцікавіше те, що вона буде лише зростати. Тому ті, хто не хоче вчитися новому – просто втрачають час, гроші і свої зусилля.
І це прекрасно демонструє Мартін Ліндстром у своїй книзі.
