Цього літа у видавництві «Брайт-Букс» вийшла її книга «Є люди. Теплі історії з Майдану». По суті ця збірка – це найцікавіші пости Крістіни на фейсбук-сторінці «Єлюди – Maidaners». З кінця листопада Бердинських брала інтерв’ю у людей, яких зустрічала у Києві на Майдані Незалежності. Це могли бути просто випадкові волонтери (медики, кухарі, охорона) або ж відомі особистості: письменник Юрій Андрухович, який тоді відмовився їхати у Відень на літературну стипендію, Дмитро Булатов, теперішній міністр молоді та спорту, а тоді – один з лідерів Автомайдану, Олег Мусій, який тоді координував медичний штаб Євромайдану, а зараз – міністр охорони здоров’я і багато інших.
Тексти виставлялися у фейсбук і отримали велике поширення і увагу читачів. Згодом до проекту підключилися волонтери-перекладачі і ці пости про майданівців стали доступними для читачів з різних країн. Це було дуже важливо, оскільки іноземці знаходили тут відповіді на свої питання: що ж саме відбувається на Майдані? Хто ці люди, що стоять там: екстремісти чи мирні протестуючі? Історії Крістіни і робили все зрозумілим для них.
Крістіна Бердинських (фото – censor.net.ua)
Цікаво спостерігати про наростання напруження протестуючих, яке передається через ці «теплі історії». Кожен допис є віддзеркаленням тогочасного стану Майдану: від мирного зібрання наприкінці листопаду, побиття студентів, протистояння на Грушевській, пожежу в Будинку профспілок, втечу Януковича і остаточну перемогу – все це читач бачить через історію людей, які не побоялися тоді і були в самому серці подій. Останні розділи книги – це вже розповіді про Крим і продовження історій деяких майданівців.
Особливо цікаво читати про організаторів різних ініціатив, які були реалізовані на Майдані в той час: художники розмальовували намети чи каски, інші робили телефонну службу допомоги, IT-намети тощо. Це явище української історії породило потребу людей самоорганізовуватися і втілювати в життя безліч креативних ідей. Частина з них відображена на сторінках книги.
Цю збірку, безперечно, варто прочитати. Хоча б тому, щоби зрозуміти, що рухало тими людьми, які виходили захищати свою свободу. Частина з цих героїв роблять це тепер на Сході країни. Заради себе і нас із Вами.
Мені би хотілося, щоби ця книга стала документом нашого часу. Щоби по ній потім наступні покоління намагалися зрозуміти: а що з саме відбулося тоді в нашій країні?
Крістіна Бердинських просто блискуче справилася з цим питанням.
