фото – applefunsunion.blogspot.com
Стів Возняк увійшов у список «100 нині живих геніїв, який у жовтні 2007 році опублікувала газета «Daily Telegraph». Того ж року вийшла і автобіографічна книга цього комп’ютерного дивака, де Стівен згадує про свій шлях від самого дитинства. І йому є що розповісти.
Саме ця людина була партнером Стіва Джобса при заснуванні вже культової компанії «Apple». Саме Возняк відповідав за технологічну складову їхнього спільного починання, вовтузився з мікросхемами і розробляв інноваційні рішення для всієї галузі, в той час як Джобс відповідав за комерцію.
Дивна назва «iWoz» є просто грою слів: «Woz» – прізвисько Возняка, «і» – зазвичай додається на початку назв продуктів фірми «Apple» (iPad, iMac, iBook).
Книга написана з допомогою Джини Сміт, яка є одною з найвідоміших у США журналістів, що пишуть на технологічні теми. І в цьому немає жодного обману чи спекуляцій. Наврядчи б Возняк, присвятивши своє життя комп’ютерам і всьому, що з ними пов’язано, відразу б зміг написати книгу, яка була б цікаво написана і не виглядала як інструкція. Тому такий симбіоз інженера і журналіста тільки підвищив якість книги.
Мемуари Возняка (батько Стівена, до речі, родом з Буковини) дуже цікаво читати. В книзі ми слідкуємо за людиною і її захопленнями (а у автора це сучасні технології), роботою над собою і подоланням всіх перешкод на цьому шляху. Часто інженер таки брав гору над автором і деякі сторінки наповнені саме технічними моментами функціонування того чи іншого приладу, але все одно це легко читається.
Проте певну частину книги займають і легендарні розіграші Стіва. Все життя Возняк вигадує різноманітні витівки і реалізує їх. Чого вартує, наприклад, дзвінок у Ватикан, представлення себе тогочасним Держсекретарем США Генрі Кісінджером і прохання покликати Папу Римського. Або ж величезна кількість флаєрів щодо фейкового комп’ютера фірми-конкурента, які були роздані на одній з технологічних виставок.
Стівен Возняк. фото – innovation-village.com
Найголовніша цінність книги – у демонстрації того масиву роботи і навчання, які довелося пройти Стіву Возняку, щоб досягнути свого статусу генія. На перший погляд здається, що всі інженерні рішення і винаходи даються йому вкрай легко, без жодних зусиль. Але варто прочитати книгу і побачити, що для цього всього Возняк провів тисячі самотніх годин над книгами, кресленнями, зазнавав величезну кількість невдач, але не здавався. Ця людина гідна захоплення.
Нашому суспільству бракує таких героїв. Хоча б як приклад для наслідування. Звісно, комп’ютер сучасні возняки вже не винайдуть, на черзі відкриття іншого порядку, але той запал і послідовність, які є необхідними для інноваторів у всі часи – його потрібно черпати із таких книг.
