Книга. фото - bobrakomne.wordpress.com
А є письменники, котрі сплетені із суперечностей, читаючи яких відчуваєш внутрішні протести, не погоджуєшся з автором, але не можеш відкинути книгу, бо розумієш, що автор – майстер.
До цієї категорії належить Чарльз Буковські, чоловік, не надто знаний у наших широтах, але від того не менш цікавий.
Роман «Поштамт» – це перший великий твір у доробку автора, написаний у 1971 році. До того Чарльз писав оповідання і вірші. Описаний досвід автор здобував 12 років свого життя.
В Україні роман був перекладений 37 років потому – у 2008-ому, дизайнером Іллею Стронґовським. Свого часу перекладача критикувати через невідповідність духові оригіналу і вживання «екзотичної» лексики та словесні новотвори.
По суті це є виробничий роман – Буковські показує всю рутину роботи поштарем в Америці середини ХХ століття: іспити, контроль за підлеглими з боку наглядачів, стандарти часу, за які заборонено вибиватися. Але разом з тим ми дізнаємося про особисте життя альтер-еґо автора – Генрі Чінаскі, про його пиятики, жінок, з якими його зводить доля, перегони, де він відводив душу і заробляв часом більше, ніж на своїй основній роботі.
Очима Чінаскі ми бачимо всю ту безглуздість системи, котра ламає людей і перетворює їх на слухняних роботів. За 12 років з Буковські цього так і не сталося – він все одно прогулював роботу, ігнорував вказівки керівництва, пиячив. Весь цей досвід автор вклав у роман протягом двадцяти днів.
Тут немає фантастики. Звісно, певні речі є художніми вигадками, але письменник подає все дуже натуралістично (часом аж занадто). Читаючи текст, розумієш, що не хотів би так жити, але все ж не закриваєш книгу.
Чарльз Буковські (фото - latimesblogs.latimes.com)
Свого часу Буковські казав: «У мене був вибір – лишитися на поштамті й збожеволіти, чи вибратися звідти, гратися у письменника і голодувати. Я обрав голод».
Роман Повзик, незалежне мистецьке об’єднання «Magnum Opus»
