Зємовіт Щерек (фото – bookforum.ua)
Книга «Прийде Мордор і нас з’їсть, або Таємнича історія слов’ян», як і більшість сучасної польської літератури, українською мовою в перекладі Андрія Бондаря вийшла у світ зусиллями видавництва «Темпора» у цьому році.
Її автор – Зємовіт Щерек, відомий письменник і журналіст, який наразі працює над докторатом з політології, «займається Східною Європою і геополітичними, історичними та культурними дивацтвами». Подорожує дивними місцями і про це пише.
Одним із дивних місць, якими подорожує Щерек, стала Україна. Сюди поляк приїздив бозна скільки разів, мандруючи різними містами і селищами від Західної України і до Криму. Львів, Дрогобич, Сімферополь, Анкерман, Одеса, Запоріжжя і багато інших міст нашої країни – їх бачить письменник під своїм кутом, критично оцінюючи дійсність.
У Щерека багацько зауважень до побаченого. Найчастіше він відзначає негатив. І в його словах багато правди. Він показує те, що ми, українці, не завжди можемо помічати, бо вже звикли до цього: брудні автобуси, розбиті дороги, спекулянти та аферисти. А для нього все це – справжній культурний шок, який поляк намагається запивати бальзамом «Віґор», який насправді, окрім того, що містить алкоголь, є засобом для підвищення потенції.
Його подорожі так і проходять – з випадковими подорожніми, у потягах, автобусах, автівках, які везуть поляка назустріч новим пригодам. Особливо цікаво читається розділ «Гонзо», де автор почав продавати містично-трешові історії про свої мандрівки польським часописам і намагається писати просто мегатреш, в порівнянні з яким російська пропаганда – дитячі казки на ніч.
У книзі є персонаж, який протистоїть баченню Зємовіта. Це українець Тарас Кабат. Він постійно опускає поляка на землю, коли той намагається вивищитися як представник нації, нібито кращої за нашу.
Зрештою, Щерек розуміє, для чого він постійно приїздить в Україну. Для нього це єдина країна, де він не відчуває комплексу меншовартості у порівнянні з іншими народами. Де він може сказати собі, що в Польщі краще. І саме це розуміння тягне його до нас.
Цю книгу варто читати. Інколи вкрай неприємно сприймати бачення автора, але це щеплення, яке необхідно зробити. Ми не маємо звикати до стану речей, який нас оточує. За рік від написання книги автобуси, стан доріг і кількість аферистів на вулицях не змінилися. Як і багато інших речей, які відзначає Щерек у своїй книзі.
Цитата: «Я робив із України бордель на колесах, пекло в стилі Кустуріци, в якому все може трапитися і траплялося. Дикий, дикий схід. Поляки таке любили, клікали й читали. А що більше було кілків, то охочіше і більше платили рекламодавці. Продаж негативних стереотипів на тему сусідів приносив у Польщі цілком конкретні гроші».
Роман Повзик, незалежне мистецьке об’єднання «Magnum Opus»
