Через своє вільнодумство і протистояння радянщині Сергій Донатович був вимушений емігрувати. Його вважали ледь не дисидентом, іноземні радіохвилі часто згадували його ім’я, цензура не пропускала книги, а редакції не надто хотіли брати до себе такого «неблагонадійного» журналіста.
Книга «Ремесло» є однією з найзнаковіших для автора. Вона складається з двох частин – «Невидима книга» і «Невидима газета». У першій – розповідь про життя Сергія Донатовича у Таллінні, куди він поїхав працювати у місцеву газету. Тоді ж рукопис книги Довлатова вже прийняли у видавництво. Але один випадок (обшук у людини, якій він дав почитати свої оповідання) повністю зруйнував письменницьку і репортерську кар’єру росіянина.
Друга ж розповідає вже про життя Довлатова у Нью-Йорку і його спроби разом із кількома друзями-емігрантами створити газету, яка б стала конкурентом єдиному на той час виданню для росіян у США. Цікаві і кумедні випадки цієї авантюри доводять читачів як до посмішки, так і до сліз.
Крім того книга наповнена маленькими вставочками «Соло на ундервуді» про життя автора і тодішньої творчої інтелігенції та кумедні випадки з ними.
Сергій Довлатов (фото – zdver.com)
Стиль Довлатова мінімалістичний. Він намагається передати свої думки чи історії якомога меншою кількістю слів, без прикрашання. Читач отримує рівно стільки інформації, скільки йому потрібно, щоби зрозуміти. Недарма Сергій Донатович став популярним серед американських читачів з їх швидкістю і прагматичністю.
В еміграції оповідання Довлатова стали з’являтися в поважних журналах. Незабаром почали виходити і книги. За 12 років активної творчої роботи він видав 12 книг. Наприкінці ХХ – початку ХХІ століття він став одним з найпопулярнішим російським письменником. Шкода тільки, що помер Сергій Донатович у 1990 році, коли йому було всього 48.
І наостанок маленька цитата:
«Колись Йосипа Бродського запитали:
– Над чим ви працюєте?
Поет відповів:
– Над собою».
Роман Повзик, незалежне мистецьке об’єднання «Magnum Opus»
