Яна Франк – 42-річний художник і дизайнер. Народилася в Душанбе (Таджикістан), але у 1990 році переїхала до Німеччини. Тут Яна, відома в мережі як блоґер Міу Мау, робила кар’єру арт-директора у великому агентстві, розриваючись між вихованням сина, дизайнерською роботою, картинами і домогосподарством.
Проте у 2003 році все це довелося перервати. Яні діагностували рак. Кілька місяців вона проходила хіміотерапію і зрештою вилікувалася, але сили її були вкрай обмежені. Навіть зараз у найкращі дні вона проводить 1/5 частину часу у лікарнях.
Втративши роботу і здоров’я, Франк зрозуміла, що варто міняти спосіб життя. Вона вирішила працювати вдома, оскільки фах художника/дизайнера/верстальника є доволі зручним для фрілансу. Але розуміючи, що її сили все ж надто обмежені, почала шукати найкращу систему організації часу для проектів, якими займається.
В результаті кількох років експериментів, художниця виробила систему, яка допомагає їй встигати все, що вона планує. А продуктивність її вражає: Франк ілюструє глянцеві журнали і книги, пише статті про дизайн і мистецтво, працює над власними книгами, дає майстер-класи і проводить тижневі воркшопи для студентів.
Книга «Муза і чудовисько» і розповідає в деталях про систему організації часу Яни Франк. Жінка на прикладах з власного життя показує, що творчі люди не повинні жити у хаосі, їх робота має бути чітко розпланована по годинах і напрямках, робоче місце – впорядковане і зручне, а побут – не викликати депресію.
Можливо, для тих, хто впевнений у необхідності «богемного» життя митців чи людей творчих професій, книга буде неприйнятною. Але це пише художниця, яка в житті постійно стикається з людьми творчими і все написане спирає на досвід.
Яна Франк (фото – theoryandpractice.ru)
Кілька порад від Яни Франк:
1) Працюйте над тим, щоб прогнати хаос з Вашого творчого життя. Він руйнує талант і кар’єру, а не допомагає. З людиною, яка не дотримується дедлайнів, не вміє розпланувати свою роботу в часі, не захочуть мати спільних справ;
2) Потрібно обирати всього кілька великих проектів. Якщо їх буде багато, то Ви не зможете приділяти їм достатньо часу. Тому для здорової людини 4 великих проекти – це максимум. Визначте свої пріоритети і рухайтесь далі;
3) Будьте обережні зі справами-айсберґами і справами-болотами. Перші – це ті, які з першого погляду здаються маленькими, але розростаються до велетенських. Наприклад, прибирання у шафі, коли пробуєш навести лад лише на одній поличці, а потім розумієш, що перебирати доведеться все. Другі – це ті, які затягують і відволікають від першочергової цілі. Наприклад, глянути якусь дрібницю в інтернеті, в результаті чого серфиш по сайтах кілька годин.
4) Спробуйте працювати в режимі 45/15. Тобто визначте великі і важливі завдання у Вашому проекті. І зробіть список рутинних задач, які займають мало часу, але їх потрібно робити. І чергуйте: 45 хв роботи, 15 хв – рутини. Це не має бути схожа діяльність. Уся фішка в тому, що ті 15 хв допомагають розвантажити голову і привести думки до ладу. Для Яни Франк такий графік роботи є оптимальним.
5) Визначте наперед, що саме Ви будете робити у відведені для роботи 45 хвилин. Якщо писати, малювати, верстати, програмувати – то що саме, якомога конкретніше. Це допоможе не витрачати дарма час перед монітором.
Одна з ключових книг, яка вплинула на систему роботи Яни Франк, – твір Данила Граніна «Це дивне життя» про ботаніка Олександра Любищева, який протягом 56 років записував кожні 15 хв. витраченого на те чи інше заняття часу. Звісно, художниця не досягла такого рівня володіння собою, але її цей приклад надихнув.
Крім всього, книга Франк містить багато різних ілюстрацій. Навіть коли вона пише про серйозні речі, теплі малюнки змушують читача посміхнутися.
Книгу варто читати всім. Навіть тим, у кого робота зовсім не пов’язана з творчістю (а по суті таких людей дуже мало, бо в умовах ринку потрібно постійно робити креативні ходи, щоби лишатися на плаву). Яна Франк, ця тендітна жінка і серйозний митець, створила маленький шедевр, який допомагає організувати роботу тисячам її читачів.
Роман Повзик, незалежне мистецьке об’єднання «Magnum Opus»
