З допомогою Інтернету громадян можна залучити до активного суспільного життя.Фото з сайту christian-spirit.ru
У цих умовах існує об’єктивна потреба більшого залучення громадськості до участі у суспільно-політичних процесах.
Люди не можуть залишатися простими споживачами політики, а навпаки, самі мають бути її творцями. Реальним фактом стає дедалі активніше прагнення громадян захистити свої інтереси саме через таку участь. Така ситуація має сприяти формуванню нових принципів організації політичної влади.
Слід відзначити, що в нинішньому вигляді політична система фактично не відповідає засадам сучасного суспільства. З цього приводу ще 1980 року американський філософ Елвін Тоффлер у роботі «Третя хвиля» зробив висновок, що органи влади, притаманні представницькій демократії, не виконують повноцінно своїх функції в постіндустріальну епоху через свою громіздкість, непрозорість, бюрократизованість, недостатню мобільність. Натомість, сучасні реалії потребують більшої оперативності і, головне – більшого залучення громадян до розробки і навіть ухвалення політичних рішень. Адже ситуація, коли обрані посадовці, м’яко кажучи, не завжди виконують свої передвиборчі обіцянки, є поширеною. А щось змінити виборці можуть лише під час наступних виборів. Тобто люди фактично відчужені від політичних процесів. Отже, однією із передумов анахронічності системи представницької демократії є відсутність дієвих механізмів зворотного зв’язку між прийнятими владними рішеннями і рівнем їх сприймання з боку суспільства. Як наслідок – відчуження людей від влади та їхнє прагнення мати якомога більший вплив на політичні процеси, насамперед – у міжвиборчий період. Часто громадяни, не маючи можливості налагодити контакти з владою, вдаються до так званої прямої дії та ще й у силовій формі. Зрозуміло, що так не можна вирішити всіх суспільних проблем. Тому в нинішній ситуації цілком об’єктивно зростає інтерес до різних моделей прямої демократії (коли суспільство має змогу безпосередньо ухвалювати владні рішення), вже з урахуванням сучасних телекомунікаційних технологій. В умовах постіндустріального суспільства мережа Інтернет, різні соціальні мережі суттєво спрощують процес безпосередньої взаємодії із владою. Найоптимальніші механізми для цього створює система електронної демократії. Одразу слід застерегти, що в нашій країні через різні об’єктивні та суб’єктивні причини ефективніше вона буде функціонувати на рівні місцевого самоврядування, а не державної влади в цілому.
До теми: з полтавських блогів: "Електронна демократія"? Три великі "але"
Система електронної демократії не обмежується лише наданням населенню суто адміністративних послуг, а має включати широкий спектр політичних відносин. Її сутність визначається як комплексна цілісна система взаємодії органів державної влади і місцевого самоврядування, з одного боку, та громадян, громадських організацій суспільства і бізнес-структур, з іншого, за допомогою Інтернету.
Технічні умови для електронної демократії, які сприятимуть вільному спілкуванню громадян із владою
– Спеціальні інструменти і можливості для залучення громадян до обговорення і ухвалення рішень;
– online консультації з населенням;
– дискусійні форуми щодо діяльності органу влади;
– online опитування;
– можливості отримання інформації на запити електронною поштою.
Наявність таких технічних умов забезпечує у роботі системи влади відкритість, інформаційну прозорість і доступність, принцип зворотного зв’язку, сприяє підвищенню оперативності й ефективності управлінських рішень, зниженню витрат на утримання державного апарату, підвищенню продуктивності праці державних службовців, реальній боротьбі з корупцією у владних структурах. Зазначені принципи роботи управлінських структур створюють додаткові можливості для взаємодії громадян із владою, здійснення впливу на неї.
Електронна демократія – контроль влади через Інтернет
Для того, щоб електронна демократія була дійсно дієвою формою народовладдя, доцільно не відмовлятися повністю від механізмів представницької демократії, а поєднати її окремі засади з принципами прямої демократії вже з урахуванням телекомунікаційних технологій постіндустріального суспільства. Тобто представницькі виборні органи влади зберігаються, але з наданням громадськості реального права контролювати їхні дії не ситуативно, а в постійно діючому online режимі. Така модель передбачає участь громадян у вирішенні питань громадського життя через різні форми електронного волевиявлення. Її перевагою є забезпечення громадян можливостями прямої участі в обговоренні та вирішенні різних проблем, не залишаючи свого помешкання або перебуваючи в будь-якому місці. Це дозволяє забезпечити головні принцип демократії – провідним джерелом і носієм влади є народ. Основними різновидами такого механізму реалізації народовладдя слід відзначити такі. Шляхом голосування через Інтернет можна брати повноцінну участь в обговоренні численних суспільних проблем. Звичайно, в ньому може взяти участь незначна кількість людей, але це вже питання до них, наскільки вони зацікавлені у вирішенні цих проблем. Ми дуже часто можемо спостерігати картину, коли на виборах до місцевого самоврядування бере участь не більше 30% громадян. Але ж обрана таким чином влада все одно вважається легітимною. Необхідно розробити механізми підрахунку результатів такого опитування, щоб вони обов’язково були враховані під час ухвалення відповідних рішень.
Як уже зазначалося, оптимальна форма народовладдя має зберігати представницькі виборні органи влади. Але принципи взаємодії виборців із обраними посадовцями мають бути змінені. Насамперед слід забезпечити постійне вимірювання довіри до обраних депутатів. Цей механізм дає можливість подолати ситуацію, коли виборці можуть обирати свого представника тільки через значні проміжки часу. Механізм динамічного висловлення довіри дозволяє здійснювати постійне вимірювання рівня підтримки діяльності представників влади. Через певний час після виборів, коли депутати мають змогу проявити себе, громадянам надається право висловити своє ставлення до них в online режимі. Це цілком доцільно робити за аналогією голосування у соціальних мережах. Але цим взаємодія не обмежується. Важливо, щоб була забезпечена система постійного спілкування.
Взаємодіючи з владними органами на основі сучасних технологій, люди отримують більші можливості у процесах обговорення проблем суспільного життя, ініціювання ухвалення відповідних рішень, обрання представницьких органів і посадових осіб, здійснення контролю за їхньою діяльністю і висловлювання їм довіри чи недовіри. В такий спосіб повніше забезпечуються зворотній зв’язок між громадянами і владою, а також більш дієві механізми її відповідальності.
Наявність повної, відкритої і загальнодоступної інформації дозволить виборцям підтримувати тісний зворотний зв’язок зі своїми обранцями. Відклик виборцями обраних представників також можливо здійснювати в online режимі. Застосування такої системи має стимулювати обраних посадовців виконувати свої передвиборчі обіцянки, працювати на користь своїх виборців. Водночас їм необхідно надати можливість пояснювати свої дії, якщо вони матимуть непопулярний характер. Наявність живого спілкування сприятиме постійному відстеженню основних суспільних потреб і оперативного реагування на них.
Отже, електронна демократія створює сприятливі можливості для активних форм політичної участі громадян, насамперед, з точки зору їхньої можливості впливати на прийняття владних рішень. При збереженні найбільш ефективних надбань представницької демократії громадянам надаються широкі права реалізовувати свої інтереси шляхом постійної взаємодії з органами влади. Таким чином реалізуються принципи дієвого народовладдя, коли кожна людина отримує реальну можливість активної участі у перетворенні навколишнього життя. З іншого боку, втілення зазначених механізмів електронної демократії має підвищити авторитет і відповідальність державної влади. Адже високий рівень її професіоналізму є важливим фактором забезпечення гідного життя людей.
Полтавська спроба електронної демократії
Прикладом спроби залучити полтавців до електронного контролю влади можна вважати у Полтаві інтернет-ініціативу «Мер від Громади». Ініціатива стартувала півроку тому у соціальних мережах. Полтавці пропонували своїх кандидатур на посаду міського голови, колективно писали програму, обговорювали нагальні проблеми розвитку нашого міста. Зрештою шляхом інтернет-голосування та голосування на вулицях міста було обрано єдину кандидатуру, яка спробує власні сили у виборчих перегонах. Нею стала Ірина Особік, вона буде боротися за крісло мера нарівні з іншими кандидатами. Хоча ініціатива й зібрала небагато голосів, проте стала прикладом організації інтернет-спільноти навколо важливих для Полтави проблем.
Сергій Приходько, кандидат політичних наук, політолог
