Не зважаючи на те, що окрім концерту «Піккардійської терції» у нашому місті відбувалися прем’єра вистави полтавського театру «Наймичка» та Кубок України з футболу, зал «Листопаду» виявився вщент заповненим шанувальниками акапельного співу. Музиканти з’явилися на сцені з 7 хвилинним запізненням, чим здивували декого із полтавської публіки, яка ще півгодини пробиралася через тих, хто прийшов вчасно. З початку концерту і до самого його завершення глядачі не припиняли аплодувати вокальній формації «Піккардійська терція», що імпонувало виступаючим. Вони навіть вибачалися, що так довго не приїздили до Полтави, де їх так тепло і щиро зустрічають.
Розпочався концерт із визначення «Правил поведінки на концерті Піккардійської терції». Їх озвучив художній керівник, непомильний камертон формації Володимир Якимець: 1) на концертах «ПТ» не існує правил, 2) всі аплодують і співають разом з музикантами, 3) дивись 1 правило. Така нотка гумору прийшлася до смаку полтавській публіці, тому вони щиро і безпрецедентно слідували цим заповідям. На цьому жарти не закінчилися, адже згадали і про Кубок України з футболу, який одночасно з концертом проходив на стадіоні «Ворскла». «Це для Полтави і радісно, і сумно, - зазначили музиканти. – Радісно, що турнір такого рангу проходить у вашому місті, а сумно – бо «Ворскла» не грає у фіналі».
Але все ж основний час у залі панувала музика. У бездоганному виконанні музикантів-професіоналів лунали українські пісні, знайомі всім, тому так легко «зривали» аплодисменти і гучне підспівування чулося з усіх куточків залу. Заспівали і пісню, яка стала до болю знайома і щемлива кожному, хто спостерігав за останніми подіями в нашій державі. «Плине кача», що стала гімном "Небесній сотні", була виконана у цілковитій тиші, піднялися зі своїх крісел усі присутні на концерті.
«Туман яром», «Ти знаєш, що ти людина», «Я придумаю світ», «Капелюх», і безліч інших композицій, які створювали неповторну атмосферу, де від музикантів віяла позитивна енергетика, кожен розкривав свої унікальні можливості голосу. Протягом майже двогодинного концерту лише засобами голосоведіння вони відтворювали тембри різних інструментів, виконували солюючі партії, розважали публіку.
Надзвичайний емоційний підйом у залі викликав блок із іноземних композицій. Вже разом із «Піккардійською терцією» їх шанувальники співали французькою та італійською. І звичайно ж, повернулися до рідної української, співаючи наостанок «Старенький трамвай» та «Сядеш у поїзд» на «Біс». Оплески полтавців зливалися в шалений унісон, розчулили музикантів, які не очікували, що настільки їх чекали у Полтаві. Лише після обіцянки, що «Піккардійська терція» незабаром знову повернеться до нашого міста, глядачі відпустили музикантів зі сцени.
Після таких концертів розумієш сутність таких простих слів, які ще раз пролунали із вуст музикантів, що кожен повинен щось робити добре на цій землі. Вони роблять свою справу професійно, з душею, співають пісні, які залишається в серці… Отримавши такі емоції, хочеться йти у новий день, де ти вже станеш трохи іншим – світлішим, відкритим, з посмішкою й українською піснею на вустах…
