Побачила його на презентації книги Марії Бойко «Нічого неможливого немає». А точніше, спочатку почула його скрипку, зайшовши до виставкової зали до початку дійства, де музикант награвав невеликі уривки із того, що запланував показати глядачам.
Душа його скрипки настільки стала співзвучною струнам моєї душі, що дочекатися його виступу було цікаво. У цей вечір звучали прекрасні поезії Марії Бойко, виконувалися пісні на її вірші. Мелодикою слова та звуку був пройнятий весь простір галереї мистецтв.
Ті, хто дочекався виступу Романа були у захваті. Його «жива» скрипка-соло із записаним супроводом зазвучала сильно, повнозвучно, з широким обертоновим розмахом. Були-то рокові інтонації, знана всім мелодія із фільму «Пірати Карибського моря» чи легендарний Вівальді «Гроза», скрипка звучала так, що здавалося музикант розчиняється у своєму виконанні, його несе на хвилі музики і кожна інтонація влітає присутнім у найвіддаленіші куточки свідомості.
Роман Почеп – людина, для якої музика стала сенсом життя. Почавши у Полтаві з Полтавського музичного училища своє професійне сходження по кар’єрним сходинам, нині він бажаний гість не лише в будь-якому місті України, а й далеко за її межами. Адже як сказала Марія Бойко, цього музиканта можна побачити й почути швидше у Америці та Європі, аніж у нас в Полтаві. Але він з Полтави, пишається цим, любить своє місто!
Далі – ось, що він сам мені розповів, хоча й, привітно посміхаючись, просив обійтись без інтерв’ю. Ні, дорогий Романе! Хочу, щоб полтавці знали про музиканта, яких досяг багато в цьому житті, займається улюбленою справою, не зупиняється на досягнутому, отримує від цього задоволення і приносить своєю музикою радість іншим.
— Романе, що привело до Полтави?
— Я сам полтавець, народився у цьому місті. Сьогодні до Полтави мене привела Марія Бойко. Ми з нею давно товаришуємо, не міг їй відмовити виступити на презентації її вже десятої книги. Це такий собі подарунок для неї. Ви знаєте, я взагалі не планував виступати, приїхав десь на тиждень, відпочити, побачити рідних мені людей.
— У зв’язку з цим напрошується питання, наскільки Марія Бойко «музична», якщо так можна висловитися, не планували зробити якийсь спільний проект – музично-поетичний?
— Марія – геніальна, її поезія надзвичайно мелодійна. Вона геній, диво полтавське, диво всієї України. Ми хотіли зробити спільний проект, але складно, коли збираються два генія (посміхається). Ще коли я працював у нашій Полтавській філармонії, планували підібрати музичні твори і поезії, але мені здається, що люди або музику слухають, або поезію, повноцінно обидві ці складові оцінити їм складно.
— Дивлячись на Вас під час виконання музики та слухаючи Вашу гру, розумієш, лише при повній віддачі та любові до своєї справи можливий такий результат…
— Музика — це моє життя, з нею пов’язано все у моєму житті.
— Ви граєте різну музику. Яка найбільше Вам до душі, яку музику зараз хочуть чути люди, як вважаєте?
— У мене в репертуарі і класичні, і популярні мелодії. Зараз Європа більше слухає рок-музику, на Україні виступаю у більш класичному форматі. Всім подобається звичайно обробки сучасних естрадних пісень, саундтреків.
— Вас залюбки слухають не лише на Україні, а й за кордоном. А в які міста і країни залюбки їдете Ви?
— Мені надзвичайно близька Полтава, яку я люблю, тому кожного разу до рідного міста повертаюся, адже вже 12 років живу у Києві, із теплотою у серці. Подобається також Німеччина і Іспанія.
— Де найближчим часом почують Романа Почепа?
— Звідусіль почують, куди запросять (жартує). Для мене не так важливе місце, важливо, що улюбленою справою можна займатися будь-де. Головне, що для цього є відповідний настрій, є натхнення…
Такий він – щирий, загадковий, відданий своїй справі, відкритий до спілкування – Роман Почеп, мелодія скрипки якого змушує захоплюватися, відкривати для себе різноманітний, гармонічно наповнений світ його музики.
Ольга Коваленко
