У понеділок розпочинається Великий піст. Фото – ukr.media
Цього року вона випадає на 1 травня. Ці сорок днів – підготовка до Христового Воскресіння, період духовного очищення та самовдосконалення.
У чому суть постування
Церква наголошує, суть Великого посту – це перш за все час для молитви.
– Якщо ми постимося для дієти, то це не зовсім правильно. Є люди, які постують за традицією, але це теж не дуже правильно. Піст – вираження нашої свободи, він потрібен, щоб душа летіла, – говорить Олександр Дедюхін, протоієрей Свято-Миколаївської церкви. – Ми показуємо, що можемо відмовитися від м’яса, перегляду серіалів, хтось від морозива, гарної книги, щоб у нас залишилося більше часу для молитви.
Як виник Великий піст
Великий піст, за документальними свідченнями, виник у IV столітті.
До того християни мали практику постувати напередодні Пасхи – один або два дні. Пізніше передвеликодній піст тривав тиждень, який називали Страсним. А вже із кінця ІІІ століття з’являються перші свідчення про 40-денний піст перед Великоднем.
Олександр Дедюхін розповідає, що традиція з’явилася як знак солідарності з тими вірянами, які готувалися до хрещення:
– Постувати почали оголошені – ті, хто мав прийняти хрещення. Але ж не дуже гарно, коли людина розповідає про необхідність посту, а сама сидить і їсть смажену індичку перед оголошеним. Тому постувати почали на знак солідарності. Хрестили не кожного дня, а у визначений день, зазвичай у суботу перед Пасхою.
Традиція посту згодом розвивалася. На початку в мирян був один чин посту, а у монахів – інший. Так сталося, що з часом за основу взяли саме монаший чин посту, хоч і дещо послаблений.
Що не можна їсти в піст
Вважається, що саме обмеження у їжі в період Великого посту дозволяє замість фізичного аспекту існування зосередитися на духовному.
– Завжди говорю, що у піст можна їсти всім і все. У святому письмі Апостол Павло пише: «Все мені дозволено». Далі він додає, правда, що не все корисно. Питання мети посту, для чого ми постимося, – зауважує Олександр Дедюхін. – Узагалі, міру посту кожен визначає для себе сам. Немає сенсу в обмеженнях в їжі, якщо основна мета нівелюється. Піст вигадали для того, щоб не придумувати, що готувати.
Протоієрей зауважує, взагалі протягом посту не вживають у їжу м’ясо, молоко, яйця і рибу. Щоправда, рибу можна їсти на Благовіщення та у Вербну неділю, а в Лазареву суботу – рибну ікру.
Великий піст є суворим, тому, крім вищезазначених продуктів, не вживають олію, крім суботи та неділі. Не вживають і алкоголь, адже та культура, де виникло християнство, не була знайома з міцними напоями, а вино пили розбавленим водою. Лише в суботу та неділю дозволено випити трохи вина.
Взагалі, у піст вживають продукти рослинного походження – картоплю, готують супи та каші, консервовані та квашені овочі, консервовані салати. За правилами посту радять утриматися і від молоковмісних продуктів або тих, куди входять яйця.
Взагалі ж, за принципами посту, зважаючи, що йдеться про духовне очищення, відмову від чогось заради вищої мети, пісна їжа має бути простою, а її вживання помірним.
Кому можна не постувати
Є певні послаблення посту для тих, хто не може суворо його дотримуватися. Передовсім – діти, вагітні жінки, хворі, які не можуть обійтися без білкової їжі, молока, а також ті, хто виконує важку фізичну роботу.
– Взагалі, міру послаблення посту визначає священик, до якого й звертаються з такими питаннями, – зауважує Олександр Дедюхін. – Піст – це час для радості, а не для того, щоб переживати, що купити, чи буде хліб пісний, чи не пісний, чи буде там яєчний порошок, чи немає. Піст – це засіб, а мета – це Царство Небесне.
