Скандал в Опішні: повернули вулицям старі назви, позбувшись імені державотворця

Суспільство
Ніна Король16 червня 2016 о 16:431595 Kolo.poltava.ua (Новини Полтави) Полтава, вул. Фрунзе, 65 +380532613245 Скандал в Опішні: повернули вулицям старі назви, позбувшись імені державотворця
Назва нової вулиці Кричевського не прижилась, депутати влаштували скандал і знов вона зватиметься Партизанською.

Музей мистецької родини Кричевських теж знаходиться в Опішні на вулиці Партизанській

Загалом дві вулиці в Опішні матимуть старі назви, незважаючи на закон про декомунізацію та розпорядження керівника області. Науковці твердять, що партизан у селищі ніколи не було, а депутати однак стоять на своєму: буде Партизанська, а нова назва Кричевського не потрібна Опішні.

Подія сталась минулого четверга (9 червня), через що місцеві патріоти назвали його «чорним».

Як писало «Коло» раніше, 20 травня 2016 року голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко підписав розпорядження №206 «Про перейменування топонімічних назв у населених пунктах області та демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків». 27 травня документ опублікували, й він набув законної сили.

– Цим розпорядженням було перейменовано вулицю Партизанську в селищі Опішня на Василя Кричевського. Партизанська мала таку назву ще від 1920 років, іменувалась на честь червоних партизан, які встановлювали в краї радянську владу, – розповідає Олесь Пошивайло, генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства, професор, доктор історичних наук. – Проте депутати Опішнянської селищної ради вирішили негайно позбутися імені видатного українця-державотворця в топоніміці селища. Через 13 днів існування нової назви вулиці, 9 червня на 6-ій (позачерговій) сесії Опішнянської селищної ради сьомого скликання, вони прийняли рішення про перейменування вулиці Василя Кричевського на вулицю Партизанську, таким чином повернувши попередню назву.

Додамо, що на Партизанській розташований Музей мистецької родини Кричевських, Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» імені Василя Кричевського та Національний музей-заповідник українського гончарства. Тому логічною була й нова назва вулиці.

Коли про це поширилась інформація у соцмережах,б агато свідомих українців, серед них відомі люди, обурились:

співачка й викладачка Анжеліка Рудницька: «Нерозумні люди, які знають, що у нашій країні ніхто не відповідає за свої вчинки. І все безкарно».

Мистецтвознавиця і соціологиня Nelly Kornienko: «Чорний четвер» має стати чорним – і то обов’язково! – для манкуртів, які таким чином мародерствують на незалежності. Треба ввести юридично і адміністративно-підвищений рівень захисту безпеки країни від подібних чиновників.

Олесь Пошивайло, доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України. Фото uk.wikipedia.org

Пошивайло стверджує, документально доведено, що партизани не мають відношення до Опішні, їх не було в селищі в жодну війну, є лише поодинокі згадки про них.

– Останні дослідження історика-краєзнавця, кандидата історичних наук Віктора Міщанина (2015) свідчать про те, що поодинокі партійні діячі, залишені для організації партизанської боротьби в Опішнянському районі, займалися лише розбоєм, грабунками серед мирного місцевого населення, відзначилися вбивствами та ґвалтуванням жінок, – говорить Олесь Пошивайло.

Хто такий Кричевський та чому його ім’я дали вулиці

Василь Кричевський (1873−1952) – видатний український архітектор, графік, фундатор стилю українського модерну в архітектурі, перший художник українського кіно. Також його знають як одного з засновників Української академії мистецтв, автора дизайну Національного герба України «Тризуб» і перших українських грошей. Життєвий шлях Василя Кричевського тісно пов’язаниий зі столицею гончарства України. Впродовж 1902-1916 років архітектор щорічно бував у Опішні.

Як констатує Пошвайло, більше півстоліття (друга половина 1930-х – перша половина 1980-х) ім’я академіка Василя Кричевського було викреслено з гончарської й загалом культурної історії України. Тоталітарний режим робив усе можливе, щоб не тільки в Опішні, а й в Україні, забули про найвидатнішого провідника мистецького поступу українців ХХ століття. Реанімація в Опішні пам’яті про митця почалася після заснування Музею гончарства 1986 року.

2 роки тому ім’я Василя Кричевського отримали школа-інтернат та музей. Онук Василя Григоровича Кричевського – Василь Лінде-Кричевський – за передачу селищу унікальної колекції родинних документів і художніх творів став почесним громадянином селища Опішня. Він передав унікальну збірку родинних реліквій, про яку мріяли інші міста, а лише Опішня має Музей мистецької родини Кричевських.

Сесія перетворилась на балаган, тому опонентів не почули

У мережу потрапило відео з сесії, про яку йдеться. На ньому видно, як ті, хто розповідає про важливість перейменування, про діяльність Кричевського, не були почуті.

– Присутні улюлюкали, кричали, довести їм щось було не під силу, – каже селищний голова Світлана Мамадова, яка теж живе на вулиці Партизанській. – Осторонь цього питання я не стояла. Коли право було в мене як у селищного голови до 21 лютого, я не перейменувала вулицю на тій підставі, що думка громади й історична довідка дуже різнились, люди не хотіли зміни назви, а все-таки остаточне рішення має бути за громадою. Тому я так вчинила під тиском громади, і зараз на позачерговій сесії відбулось те саме.

Як пояснила Світлана Романівна, мешканці не вірять, що перейменування не торкнеться їхніх гаманців. Хоч про це писано-переписано в ЗМІ, чули по радіо та телебаченню, але вірять мало. Це одна з причин спротиву таким новаціям.

До речі, інша вулиця, яку в Опішні залишили, не змінюючи, – Мороховця. Щоб не перейменовувати, знайшли іншого Мороховця, бо це поширене прізвище в селищі та околицях.

Позначення:

Категорії:

Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter