Освітній захід він проводив для журналістів, активістів та вимушених переселенців Полтави та Черкас.
Роман Бочкала на тренінгу (фото — Олена Костиря)
Захід є частиною дводенної серії тренінгів «Військовий конфлікт і ЗМІ». Для того, щоб потрапити до Полтави, за день до тренінгу Роман Бочкала подолав маршрут Барселона — Амстердам — Київ — Полтава. Він зазначив, що найважчим був саме останній відрізок. Попри те, що у наше місто журналіст потрапив о 3 ночі, вже о 7 ранку він активно розповідав про свою ціль перебування на ранковому шоу.
Бочкала — кореспондент, який побував у багатьох «гарячих точках» планети: Сирія, Конго, Сомалі, Балкани, Косово. З початком воєнних дій на сході країни Роман багато часу перебуває в зоні АТО. Сам він розповідає, що в медіа потрапив з маркетингу та реклами, і вже 12 років працює в журналістиці. У грудні 2015 року журналіст став лауреатом премії «Телетріумф» у номінації «Репортер».
На початку занять, щоб якомога ефективніше провести навчання, Бочкала зібрав побажання від аудиторії. Тренінг Романа — це більше інтерактив. Журналіст активно залучав слухачів до висловлення своєї думки, щоб вони ставили питання, доповнювали з власного досвіду.
В той же час у спілкуванні з мирним населенням окупованих територій, він радить більше слухати, ніж говорити. Бочкала навів приклад, коли у розмові мешканці Донбасу розкривалися наскільки, що допомагали дістати цікаві подробиці для матеріалу. Не варто звинувачувати цих людей у тому, що вони лишилися — в різних людей різні обставини.
Варто розуміти, що мирні жителі на окупованих територіях — це найураженіша частина населення, оскільки, на відміну від військових, у них немає зброї. Стаючи переселенцями, ці люди втрачають все — дім, роботу, знайоме середовище. Тому не дивно, що в цих людей може виникнути агресія. Сам Роман додає, що він сам приїхав з Криму, але це сталося набагато раніше за його окупацію. Наразі за свої репортажі він є нев’їздним на цю територію.
Частина аудиторії тренінгу (фото — Олена Костиря)
В Каталонії, звідки Роман повернувся за день до тренінгу, він вивчав місцевий сепаратизм, адже жителі цього регіону вже давно хочуть відділитися від Іспанії. Бочкала говорить, що тепер для українців стали цікаві такі глобальні теми, бо ми можемо приміряти їх до власної ситуації, аналізувати, як вплинуть вони на увагу світової спільноти до нас. Тому повідомлення про «гарячі точки» тепер сприймається зовсім по-іншому, не так відсторонено, як це було раніше.
Кореспондент «Інтера» розповідає, що під час висвітлення війни в Україні ти не можеш не пропускати все це через себе. З цього боку робити репортажі у інших країнах набагато легше — там ти просто фіксуєш події як відсторонений спостерігач. Проте під час військового конфлікту цензура є важливішою за свободу слова. Тобто, журналіст несе набагато більшу відповідальність за свої слова, і вони мають зовсім іншу вагу у цій ситуації.
В той же час Бочкала радить не обмежувати себе. Репортер радить не боятися піднімати незручні теми, які стосуються АТО, військового керівництва чи самих солдат. Потрібно не зважати на те, що хтось кричатиме, що в країні війна і своїми матеріалами ви граєте на руку ворогу. Бочкала прогнозує, що зараз таких тем в ЗМІ стане набагато більше:
— Коли тривала активна фаза, то було не до цього. Тепер ми почуємо не одну корупційну історію, пов’язану з АТО.
В середині тренінгу Роман запропонував практичну гру. Зал поділився на дві частини — прес-офіцерів та журналістів. За легендою, війська противника захопили один з блокпостів. Прес-офіцер дає прес-конференцію з цього приводу. Задача журналістів — по черзі ставити запитання, прес-офіцерів — по черзі на них відповідати. Таким чином, часина аудиторія спробувала себе в шкірі тих, хто часто не має повної інформації про подію, але змушений триматися перед медіа.
Роман Бочкала на тренінгу (фото — Олена Костиря)
Говорячи про Україну в глобальному контексті, Бочкала пригадує зустріч, де литовські дипломати розповідали, що вони довго намагалися зрозуміти, свої вони для Західної Європи чи ні:
— Якщо вони не могли зрозуміти — свої вони чи ні, — то ми вже точно не свої.
На думку військового кореспондента, АТО себе вже вичерпало. І взагалі, не може тривати антитерористична операція так довго, як в Україні. Він наводить приклад Хорватії, які зі своїми терористами боролася потужними точковими ударами, накопичуючи і концентруючи військову силу.
Наприкінці заходу, Роман Бочкала, який вже багато чого досяг за 12 років в професії репортера, говорить, що займатися треба тим, що дійсно цікаво.
— Бути викладачем непросто... Але дуже й дуже цікаво. Це була доросла розмова. Не тільки про стандарти професії — що в журналістиці припустимо, а що зовсім не можна. Це була розмова людей, яким не треба пояснювати, що таке celox і що робити, якщо раптом обстріл. Вкотре запевнився в ефективності системи тренінгів. За один день ми проговорили стільки всього! Але ще стільки всього не встигли... — підсумував Роман на своїй сторінці у «фейсбуці», де він має 42 тисячі підписників, не рахуючи 5 тисяч друзів.
Вже 17 лютого естафету навчання прийме журналістка «Громадського» Анастасія Станко, яка двічі побувала у полоні і не з чуток знає про висвітлення воєнних конфліктів у ЗМІ.
Організатори заходу — Інститут аналітики та адвокації за фінансової підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation, проекту Фонду Германа Маршала.
