фото з сайту ork-loo.ru
Конфлікт «батьків» і «дітей» став притчею во язицех для багатьох поколінь, однак про подібні складнощі спілкування між «дідами» і «онуками» відомо значно менше. Можливо тому, що вони спілкуються не так часто.
В Австралії провели дослідження, яке довело, що догляд за літніми людьми, часте спілкування з бабусями і дідусями, змінює на краще поведінку дітей. З іншого боку, і у людей похилого віку зменшується тривожність і депресивний стан.
Колектив психологів розробив програму, в завдання якої входило налагодити контакт між поколіннями, покращити навички їхні спілкування між собою. Головною метою було позбавити дитину від стресових станів, гніву і безпричинного занепокоєння.
У випробуваннях взяли участь 54 особи пенсійного віку та їхні онуки, вік яких склав від двох до дев'яти років. Згідно з програмою, внуки під керівництвом батьків повинні були щотижня по 12 годин відвідувати бабусь і дідусів, надавати їм посильну допомогу, спілкуватися. Експеримент проводився протягом кількох місяців. Батьки вели щоденник, в якому відзначали поведінку дитини.
Результат дослідження порадував усіх: всі три покоління сімей поліпшили відносини один з одним, діти стали більш життєрадісними, позитивними і слухняним. Літні люди відзначили, що між ними і молодими поколіннями стало більше довіри і теплоти, притупилися тривожні очікування, зменшилися ознаки депресії.
На думку фахівців, успіх програми випробувань свідчить на користь того, що бабусі й дідусі повинні більше часу проводити разом, брати участь у вихованні онуків. Це позитивно діє як на «клімат» в сім'ї, так і на здоровя обох поколінь.
Матеріал з сайту psyromanfamily.blogspot.com
