До останнього часу Першотравень був де-факто приватизований провладною номенклатурою та політичним офіціозом.
Профспілкові боси та політики влаштовували цього дня святкування «Дня весни, праці та шашлику», дефілюючи центром міста із різнокольоровими кульками, під бравурні мелодії вальсів – у той час, коли більшість трудівників України пораються із лопатами серед картопляних плантацій.
Цей специфічний пострадянський Першотравень не має нічого спільного із історичною традицією свята, що бере свій початок 1889 року – коли Паризький конгрес Другого Інтернаціоналу ухвалив рішення відзначати цей день як міжнародне свято солідарності робітників цілого світу.
Ця дата була обрана соціалістами та анархістами як знак пам’яті жертв поліцейської провокації на чиказькій площі Хеймаркет 1 травня 1886 року, де відбувся масовий страйк із гаслами боротьби за запровадження восьмигодинного робочого дня.
Хронологія трагічних подій:
1 травня 1886 року робітники США організували у великих містах країни страйк із вимогами 8-годинного робочого дня замість 10-14-годинного. Центром незадоволення стало Чикаго, тут страйкували 40 тисяч робочих.
Власники одного із заводів звільнили 1500 осіб і завезли штрейкбрехерів. Під час сутички зі штрейкбрехерами на прохідній поліція, яка захищала привезених робітників, розігнала страйкарів із використанням зброї. Мінімум двоє страйкарів загинули.
Довідка: Штрейкбрехер (нім. Streikbrecher, буквально – стачколом, що ламає страйк) – особа, зазвичай, найнята «на стороні» під час страйку, яка відмовляється брати участь у страйку і підтримувати страйкарів, займає сторону адміністрації у суперечці із страйкарями та підтримує її своїм виходом на роботу в період страйку. У переносному значенні – зрадник, зрадник спільних інтересів.
4 травня на площі Хеймаркет в Чикаго відбулася масова демонстрація проти таких дій влади. Поліція спробувала розігнати людей, провокатор кинув бомбу, почалася перестрілка. Результат – 7 поліцейських і 4 цивільних убиті, десятки поранені.
Поліція провела рейди і затримала кілька активістів анархістських організацій, які в той час навіть не перебували на площі. Їх засудили до смертної кари і повісили. За кілька років ці люди були визнані невинними, губернатор штату Іллінойс перепросить родичів. Метальника не знайдуть.
В честь страчених анархістів Паризький конгрес Інтернаціоналу (міжнародного об’єднання соціалістичних партій) 1889-го оголосив 1 травня Днем солідарності робітників усього світу і запропонував щороку проводити демонстрації із соціальними вимогами.
В Україні вперше свято відзначили у Львові 1890 року, коли 4-тисячний мітинг робітників на площі Ринок вимагав встановлення 8-годинного робочого дня, заборони праці дітей та нічної праці для жінок, запровадження загального виборчого права.
Перша маївка київських робітників відбулася 1894 року і була замаскована під традиційне святкування «за чаркою на природі». Прийшло близько 20 марксистів і «співчуваючих». Перше травня 1897-го вже відзначали страйком понад п’ятсот київських робітників. Заборонене царатом свято швидко набуло популярності.
Спершу Першотравень асоціювався винятково з соціалістичними рухами, але поступово визнавався і на державному рівні. В Україні вперше легально святкували в часи Центральної Ради 1917 року. Зараз 1 травня – свято у 142 країнах світу.
За матеріалами istpravda.com.ua
Читайте також: