Ірина Пістоленко, співробітник музею
З нашою державою пов’язано чимало імен видатних творців та теоретиків космонавтики. Чимала частина з них – вихідці з Полтавщини. Зокрема з нашим краєм пов’язані Юрій Кондратюк, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів, Володимир Челомей, генеральний конструктор ракетно-космічної техніки, Георгій Береговий, льотчик-космонавт СРСР, Юрій Побєдоносцев, конструктор космічної галузі та багато інших. У Полтаві ж діє державний музей авіації та космонавтики, на теренах України існує лише три подібних заклади. Про вклад полтавців у розвиток космічної галузі та музей авіації і космонавтики читайте далі.
Створенню Полтавського музею авіації і космонавтики посприяв одесит
Музей авіації і космонавтики
Історія створення Полтавського музею авіації і космонавтики імені складна та довготривала. Все розпочалося з листа до полтавської влади, написаного у 1981 році уродженцем Одеси академіком Валентином Глушком. Глушко створив державне підприємство, яке займалося конструюванням і будуванням ракетних двигунів. Вважається, що 90 % ракетної техніки, яка була виведена на орбіту працювала на двигунах, розроблених під керівництвом академіка Глушка. Саме Валентин Глушко і став ініціатором створення музею в Полтаві. Спочатку він прагнув створити саме музей Юрія Кондратюка – піонера і розробника теорії космічного польоту. Проте біографія Кондратюка,зокрема служба в царській та білій арміях, не дозволяли на початку 80-х років повністю розкрити його життєвий шлях.
– Тому, коли ми почали працювати над створенням концепції майбутнього музею, нам порадили у різноманітних відомствах та міністерствах створити музей авіації і космонавтики, де можна було б розповідати про творчий доробок Кондратюка, уникаючи деяких моментів з його біографії, – розповідає Ірина Пістоленко, кандидат історичних наук, доктор філософії, старший науковий співробітник, завідувач науково-дослідного сектору музею. – Коли ми розпочали дослідження виявилося, що дійсно б було несправедливо обійти інших відомих полтавців пов’язаних з космосом. Тому вирішили, що зал з експозиційними розділами присвячених Кондратюку, буде головний в нашому музеї, а решта експозицій стосуватиметься інших діячів в галузі повітроплавання, авіації та космонавтики, які пов’язані з Полтавщиною.
Сонячні батареії Кондратюка
У 2001 році було офіційно відкрито музей. Експозиційні розділи містяться в шістьох залах. Матеріали ознайомлюють із роками навчання, працею, генеалогічними та іншими зв’язками вчених, їх внеском у розвиток аерокосмічної науки і техніки з XVIII століття до сьогодення.
ДОВІДКА «КОЛА» Будівлю музею авіації та космонавтики внесено до Списку пам’яток архітектури національного значення.
У сучасній Україні виробляють ракети-носії та космічні апарати, які заслужили довіру у світі
Нині до української ракетно-космічної галузі входять 40 підприємств. Провідним центром серед них є всесвітньо відоме конструкторське бюро «Південне» та виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод» у Дніпропетровську. Там створюють та серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, системи управління, орієнтації і траєкторних вимірювань. Великими досягненнями українських фахівців стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон», ракет-носіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро», «Циклон-3». Досягнення України в ракетно-космічній галузі дозволили їй разом із США, Росією та Норвегією взяти участь у спільному міжнародному проекті «Морський старт» для запуску в Тихому океані космічних супутників різного призначення. Крім того, наша країна бере участь у міжнародних проектах створенні носіїв Antares та VEGA.
Разом з тим вивченню історії космонавтики приділяється зовсім мало уваги.
– У цьому навчальному році в Полтавському національному технічному університеті вперше була введена нова дисципліна «Історія науки і техніки». До цього існувала лише одна кафедра історії науки і техніки в Харківському політехнічному інституті, хоча до 1940-х років Україна посідала одне з перших місць в Радянському Союзі з досліджень історії науки і техніки, космічної галузі зокрема, – говорить Ірина Олександрівна. – Ця тема – невід’ємна частина науки і культури України, яка ще не до кінця досліджена і багато інформації або забуто, або невідомо.
Траса равлика або Юрія Кондратюка
Полтавець виготовив для російської армії бойові ракети
Становлення космічної галузі України розпочалося вже в радянські часи. Проте над ідеями польоту людини в космос вчені працювали ще задовго до ХХ століття.
Одним із перших розробників бойових ракет вважається наш земляк генерал Олександр Засядко (інший варіант прізвища Засядько), який народився в селі Лютенька Гадяцького повіту у 1779 році. Нині історики йому приписують такі слова:
– Від бойових ракет до міжпланетних прийде пора і люди оселяться в інших світах. Я бачу цей час.
У батьківському маєтку на Гадяччині на початку ХІХ століття генерал облаштував лабораторію, в якій працював над першими вітчизняними бойовими ракетами. Для того, щоб мати кошти на досліди, він продав частину маєтку під Одесою. Він був потомственним військовим, сам називав своє життя шляхом воїна. Засядку довелося воювати під командуванням таких видатних полководців, як Суворов та Кутузов, він брав участь у відомій Бородинській битві. Саме на війні Засядько почув про застосування бойових ракет виготовлених англійцями. Тоді він і замислився над тим, чому б не створити бойові ракети для озброєння російської імперської армії.
– Звичайно, тоді не було ніяких теоретичних розробок, тому те, що робив Засядько в своїй лютенківській майстерні, було унікальним. Йому таки вдалося сконструювати фугасні (осколкові) та запалювальні бойові ракети з довгими хвостами та ракетний пусковий станок. Нині деякі науковці вважають, що ракетний генерал Засядько вже тоді мріяв про космічні ракети, – зауважила Ірина Пістоленко.
У музеї космонавтики і авіації є експозиції присвячені цій видатній постаті.
Проте найбільша експозиція присвячена Юрію Кондратюку. Зокрема в музеї є стіл за яким працював вчений, настільний прибор та копії документів, які працівники знайшли в архіві інституту історії, природознавства і техніки Академії наук Російської Федерації. Ці документи, за словами працівників музею, нині унікальні, бо при переїзді архіву інституту в іншу будівлю оригінали були втрачені. Є в залі і оригінал справжніх сонячних батарей, розроблених вченими для постачання електроенергії ракет та супутників. Ще в 1980-ті роки вони виготовлялися на одному із заводів Полтавщині. Навіть нині без цих батарей не обходиться жоден космічний політ.
Юрій Кондратюк спроектував трасу польоту за межі орбіти, яка увійшла в історію під назвою траса равлика, або траса Кондратюка, її використали американці. Детальніше про сповнене трагедій життя відомого полтавця та загадку його зникнення читайте в наступному номері «Кола».
Більшість з космічних розробок Володимира Челомея немає аналогів у світі
Ще один відомий вчений, якому присвячений розділ експозиції в музеї – Володимир Челомей, вчений-конструктор ракетно-космічної техніки,дійсний член Міжнародної академії астронавтики. Він своє дитинство провів у Полтаві. Жив тут з 1914 до 1926 року. У 1926 році переїхав з батьками до Києва, де почав вчитися в авіаційному інституті.
У музеї представлені особисті речі академіка, які були передані його родиною.
– Робота академіка Челомея в галузі ракетної техніки – ціла епоха. Більшість з його розробок не мають аналогів у світі. Він автор ракети-носія «Протон», яка може винести на орбіту до 20 тонн корисного вантажу. Вчений створив перші супутники Землі «Протон1» -«Протон 4». У закордонних газетах писали, що Челомей показав вищий пілотаж у космосі, його супутник вмів маневрувати у космосі і змінювати орбіту польоту. Він перший у світі створив крилаті ракети зі складними крилами, – розповіла завідувач науково-дослідного сектору музею.
Проте існували проекти, яким не судилося втілитися в життя. Це стосується ракети-носія УР-700 і «МК» – місячного корабля. Вони були розроблені і вважалися дуже перспективними. Але от щодо їхнього застосування,в виникла дискусія між вченими. Нею скористалися американці, оголосивши програму польоту на Місяць – національною.
Одні з найцікавіших експонатів у музеї – перший супутник Землі, глобус одного із супутників Марса, зразки сувенірної продукції, які продаються в музеях США, зразки їжі для космонавтів, скафандри, термокостюм.
У музеї можна побачити все, що необхідно в космосі: від скафандру і рукавиць до зразків їжі для космонавтів
З Полтавщиною пов’язані імена багатьох космонавтів. Зокрема Георгія Тимофійовича Берегового, уродженця Карлівського району, льотчика-космонавта, двічі Героя Радянського Союзу, який літав на бойовому винищувачі в роки війни. У віці 44 років він став членом загону космонавтів, був найстаршим серед радянських космонавтів. Береговий здійснив свій політ у жовтні 1968 року на новій техніці, кораблі «Союз-3». У космосі спробував стикуватися з безпілотним кораблем «Союз-4». Це була перша спроба стикувати космічні апарати на орбіті – з’єднати 2 кораблі, щоб у майбутньому космонавти могли перейти з одного – на інший.
– У музеї є кілька унікальних експонатів, зокрема нагороди Берегового, годинник, з яким він пролітав на літаку-винищувачу в роки війни та його костюм,який був розроблений спеціально для міжнародного екіпажу, який виконував політ за програмою «Союз» - «Apollo» у липні 1975 року і, за нашою інформацією, не пропускає вологи, води та не горить, – акцентувала Ірина Пістоленко.
Його спроби довів до логічного завершення космонавт Олексій Леонов, який навчався у військовій авіаційній школі льотчиків у Кременчуці. Леонов першим вийшов у відкритий космос та став учасником першого міжнародного польоту. Разом з американськими астронавтами він вперше в історії космонавтики здійснив стикування радянського космічного корабля «Союз-19» та американського «Аполло». Це було дуже складне завдання, бо стикувальні вузли були різні і колектив працював для того, щоб їх уніфікувати. Були розроблені спеціальні пристрої.
Космонавт Манаров, батьки якого жили тривалий час в Полтаві, подарував музею зразки продуктів, які вживають в космосі, рукавиці від скафандра. Він першим серед усіх космонавтів провів на борту корабля спочатку рік, а згодом ще півроку.
Велике космічне минуле дає шанс на велике майбутнє. За даними Державного космічного агентства України, на нашу промисловість припадає щороку від 9% до 11% усіх ракетних запусків у світі. Тим більше що Київ бере участь в розробці розгінних блоків для вантажних ракет в проектах НАСА та Європейського Союзу і будує для них блоки ракет.
У програмі з освоєння космосу до 2017 року Україна планує запустити ще один власний супутник для дистанційного вивчення ситуації на поверхні Землі та в її надрах і відправити апарат на Місяць.
