Через значне подорожчання газу та туманну перспективу його наявності в майбутньому чимало людей згадали про замасковані груби чи встановили твердопаливні котли замість газових. Далекоглядні господарі з самого початку встановлювали котли на два відділення – газове та твердопаливне. У скільки обійдуться нині дрова та чи справді вдається зекономити кошти, опалюючи деревиною, дізнавалася журналіст «Кола».
– Цього року поставили твердопаливний котел. Це, дійсно, те, що треба. Тепліше, економніше та приємніше, ніж газ. Швидше прогрівається, довше тримає тепло та повільно вихолоняє, – розповідає Володимир Онищенко з Полтави. – Користуємося паралельно і газовим, проте вже дуже відчутна економія. Цифр не пам’ятаю, але рахували, і, дійсно, дешевше. Живемо у приватному секторі, дрова маємо свої, бо часто пиляємо дерева в сусідів, які потім використовуємо для опалення.
Тішиться новим котлом і полтавка пані Оксана. Цього року її родина встановила дров’яний котел на всяк випадок, якщо з газом буде зовсім сутужно. Жінка розповідає, нині протоплюють дров’яним котлом по вечорах та у вихiдні.
– Порахували, що економимо за місяць на газу 300 гривень. Дров треба на день до 3-4 мiшкiв. Залежить вiд сорту дерев. Цiн не знаю, бо забрали у спадок бабусині запаси. Специфiка, такого котла в тому, що вiн не постiйно тримає тепло, спочатку в хатi «пекло», а потiм поступово холоднiшає. Ще він потребує постiйної уваги, кожні 2-3 години треба перевіряти, – розповіла про особливості дров’яного опалення жінка.
Попит на дрова значно зріс
Більшість із тих, хто вирішив опалювати твердим паливом, ще влітку запаслися дровами, вугіллям чи брикетами. Проте купувати матеріали для опалення продовжують і нині. Лісівники Полтавщини розповідають, чи не щодня до них приїздять клієнти по дрова.
– Попит на дрова, порівняно з минулим роком, зріс. Переважно купує їх населення навколишніх сіл. Багато людей розповідають, що переробили котли на тверде опалення, – говорить Григорій Сененко, майстер лісу Диканського лісництва. – На дрова ми використовуємо сухостій, пошкоджене дерево, зрубане під час планового вирубування.
Статистику наводить Олексій Тенянко, заступник начальника Полтавського обласного управління лісового й мисливського господарства (ПОУЛМГ):
– Якщо минулого року лісівники Полтавщини реалізували 45 тисяч кубометрів дров’яної деревини, то цього року – вже понад 60 тисяч кубометрів.
За кубометр дров у лісі просять 125-146 гривень, на базарі – 700 гривень
Усі лісгоспи області реалізують дрова різних деревних порід. Фахівці лісового господарства зазначають, що здебільшого реалізують паливні дрова населенню – понад 80% від усього продажу.
Ціна на дрова (залежно від району коливається):
– на тверді породи – від 120 до 146 грн за куб. м,
– хвойні – від 96 до 118 грн за куб.м,
– м’яколистяні – 72 до 108 грн за куб.м.
У ДП «Пирятинський лісгосп» та ДП «Кременчуцький лісгосп» реалізують дрова колоті.
Так, в останньому працівники лісового господарства зазначають, що за таким видом палива завжди є черга. Щодня стабільно реалізують по одній машині таких дров – 3,5-4 куб. м. Розколюють лише тверді породи: ясен, клен, дуб, на які, відповідно, і найбільший попит. Ціна на 1 куб. м колотих дров – 530 гривень. Протягом цього року в ДП «Кременчуцький лісгосп» уже реалізували близько 250 куб. м колотих дров.
Ціна дров для підприємців вища, ніж для населення – 200-240 гривень за кубометр.
Найбільшою популярністю користуються дрова твердолистяних порід – дуб, граб, ясен, клен. Тверда деревина має щільну структуру, тому більше віддає тепла, бо в ній у процесі росту накопичується багато вуглеводнів.
Якщо не хочете або не маєте змоги купити деревину в лісі, можна придбати і в Полтаві на базарі в посередників. Щоправда, коштуватиме вона значно дорожче. Так, на ринку, що на вулиці Дослідній, за 7 кубометрів дров (таку кількість вміщує причіп ЗІЛа) продавці просять 10 тисяч гривень. Самі привозять додому. Якщо купити у лісі, такий об’єм коштуватиме 1000-1500 гривень за 7 кубів, а якщо вже порубані – то 3500-4000 гривень за 7 кубів. Але вивозити їх потрібно буде самому.
Розрахунок витрат на опалення приватного будинку площею 100 м квадратних
Опалення дровами
Якщо у вашому будинку встановлений сучасний автоматичний твердопаливний котел, знадобиться 36 кг дров на добу за дворазового завантаження.
– Дрова рекомендуємо використовувати твердих порід, бо вони довше тримають тепло, краще горять, бо дрова м’яколистяних порід швидше перегорають і менше дають тепла, – коментує Дмитро Лаптєв, який реалізує твердопаливні котли.
Воду в такому котлі бажано нагрівати до 60 градусів, максимум – 80. Температура води 60 градусів дає температуру в будинку 25 градусів.
А тепер давайте порахуємо, скільки необхідно дров на опалювальний сезон (6 місяців).
Припустимо, у вас дубові дрова – 1 кубометр дуба – це 700 кг. Дуб коштує найдорожче – 146 гривень за кубометр. Отже, необхідно 6500 кг дров (9 кубометрів) це в середньому 1300 гривень. Але слід потурбуватися про перевезення дров, враховуючи паливно-мастильні матеріали та завантаження. Тобто додайте у середньому 1000-1500 гривень, залежно від того, як далеко ви живете від лісу. Вдома куплену деревину необхідно ще попиляти (знадобиться бензопилка), порубати на відповідні шматки та скласти в дровник.
Це найдешевший варіант, якщо про все ви потурбуєтеся самі, адже послуги посередників коштують в рази дорожче.
Опалення газом
У середньому на будинок 100 метрів квадратних використовується 3 тисячі метрів кубічних газу на рік. Куб газу в такому разі коштує 1,788 гривні. Отже, опалення будинку газом вам коштуватиме 5 364 гривні.
Економія – в середньому 2500-3000 гривень
Що необхідно врахувати, опалюючи дім дровами:
– вартість сучасного закордонного автоматичного дров’яного котла – від 15 до 20 тисяч гривень. Газового – від 4 до 20 тисяч гривень (у тексті йдеться про сучасні котли, тому що котли радянського зразка складно обслуговувати, потребують постійного нагляду та більшої кількості дров);
– температуру повітря надворі;
– стан вашого будинку – утеплення стін, сучасні чи старі вікна, двері.
Ноу-хау від вінничан – опалювання дровами з прихованим котлом
Проте дровами можна опалювати будинок, навіть не встановлюючи спеціальний котел. У місті Хмільник Вінницької області чимало людей облаштували спеціальні груби з електронасосами. Про таке ноу-хау розповідає мешканка Хмільника Алла Корнієнко.
– У мене приватний будинок, маємо новий газовий котел та грубку для дров. Цього року газ ще не вмикали. Спеціальну грубку облаштували ще влітку, всередині груби вмурований котел, також є електронасос, який «розганяє» тепло по трубах. Є один мінус – для цього насоса потрібна мініелектростанція, бо якщо вимкнуть світло, а труби будуть ще гарячі, вони розірвуться від тиску. Оскільки насос працює від електрики, а світло цього року почали вимикати частенько, потрібно постійно пильнувати. Тільки не стає світла, одразу ж заливаємо жар чи вогонь водою. Плюсів значно більше – довго тримається тепло в будинку, менше платимо, ніж за газове опалення, – розповіла Алла Корнієнко.
Таке своєрідне дров’яне опалення суттєво економить кошти. За словами Алли Корнієнко, вони витратили гроші на обкладання грубки каменем, бо каміння краще за плитку тримає тепло, на труби, котел та заплатили гроші майстрам, які мурували грубу та встановлювали систему. На все пішло 4 тисячі гривень. Усе обійшлося недорого, бо деякі матеріали були свої.
Полтавську психіатричну лікарню вже 12 років опалюють дровами
Про вигоду від деревного опалення твердять не лише пересічні українці, а й підприємці. Так, Полтавську психіатричну лікарню імені Мальцева вже 12 років опалюють дровами.
– Опалюємо площу 25 тисяч квадратів трьома котельнями та 12 котлами. За опалювальний сезон використовуємо приблизно 4 тисячі кубів дров, це 15 кубів щодня. Якщо порівнювати з газовим опаленням, виходить на 30-35% дешевше, – каже Олександр Гунько, інженер опалення ТОВ «Октан», яке надає послуги психлікарні.
Олександр Гунько розповів про переваги дров’яного опалення
Тепловіддача, твердить інженер, така сама, як і від газового опалення.
Дрова з найбільшою тепловіддачею – граб, бук, дуб зимовий, береза, гірська сосна, акація, чорна сосна, клен, ясен, смолиста модрина, звичайна сосна, дуб літній.
Середня тепловіддача – ялина, ялиця, благородний каштан, сибірський кедр.
Мала – липа, вільха, осика, тополя, верба.
Скільки необхідно сушити дрова
Деревина тополі та ялиці годиться для використання вже через рік.
Липа, береза, вільха сохнуть півтора року.
Дрова з бука, ясена і плодових дерев бажано сушити протягом двох років.
Теплотворна здатність дров залежить від ступеня їх вогкості. Так, дрова з 40% вологи дають тільки 61% тієї кількості тепла, яке дають ті самі дрова з 10% вологи, а дрова з 50% вологи – всього 51%.
Отже, зрозуміло, що штучне підсушування може підвищити теплотворну здатність сирих дров удвічі і більше, залежно від кількості вологи, що містилася в дровах.
Характеристика дров із різних видів деревини
Для опалювальних потреб використовують дрова різних порід деревини, хоча найкраще брати для цього листяні породи.
Дрова різних порід горять по-різному. Так, дрова з бука, берези, ясена, ліщини важко розпалювати, але вони можуть горіти сирими, тому що мають невисоку вологість та легко рубаються.
Вільха й осика згоряють без утворення сажі, більше того – вони випалюють її з димоходу.
Березові дрова дають багато тепла, але за нестачі повітря дуже димлять й утворюють дьоготь (березову смолу), що осідає на стінках труби.
Гарна тепловіддача у дубових дров. Єдиний їхній недолік – їх важко рубати, так само, як і дрова з граба.
Легко рубаються й добре горять дрова з груші та яблуні, довго тліють дрова з кедра, дрова з вишні й в’яза під час горіння димлять.
Найменш придатні для спалення дрова хвойних порід, оскільки вони сприяють утворенню смолистих відкладень у трубі й мають низьку теплотворну здатність. Соснові та ялинові дрова легко рубати й розпалювати, але вони димлять та іскрять.
До порід дерев із м’якою деревиною належать також тополя, вільха, осика, липа. Дрова цих порід добре горять, але дрова з тополі іскрять і дуже швидко згорають.
Ще одним важливим показником, який характеризує якість дров є щільність або твердість деревини. Найбільшу тепловіддачу має деревина твердих листяних порід, найменшу – деревина м’яких порід.
Серед недоліків дров можна назвати необхідність заготівлі, сушіння та великої площі для зберігання.
1 складометр сухої деревини листяних деревини може замінити від 200 до 210 літрів рідкого палива або 200- 210 м ³ природного газу.
Один складометр – це приблизно 0,75 кубометра дров.
