Найбільше сушать шкіру і волосся та викликають свербіж і порушення структури волосяних цибулин ізопропіловий спирт або ізопропанол та сульфати, які служать миючою основою більшості шампунів.
Найкращими з них вважаються ТЕА лаурил сульфат і ТЕА лаурет сульфат (TEA Layril Sulfate, ТЕА Laureth Sulfate).
Найменш якісними й разом з тим найдешевшими є амонію лаурил і лаурет сульфати (Ammonium Laureth Sulfate, Ammonium Lauryl Sulfate). Після контакту зі шкірою лаурет сульфат натрію, його ще можуть позначати SLES чи SLS (Сульфат Лауріла Натрію або лаурілсульфат натрію) виявляли в тканинах серця, печінки, легенів і мозку. Крім того, здатність накопичувати SLS мають навіть тканини очей, особливо активно ця речовина накопичується в очних тканинах дітей і людей молодого віку.
Втім, знайти миючі засоби, які б не містили цей піноутворювач, дуже важко, головне, щоб його кількість не перевищувала гранично допустиму норму, а ще краще, була зведена до мінімуму. Ще один піноутворюючий агент - діетанол, як і його сполуки, є активним канцерогеном. Легко вбирається через пори шкіри та може спровокувати онкологічні захворювання.
Практично у всіх косметичних засобах можна зустріти парабени (різні хімічні сполуки бензойної кислоти), які зазвичай, позначають як Endocrine Disruptor Chemicals – EDS. Дослідження, проведені за допомогою тонкошарової хроматографії, показали наявність парабенів в пухлинних тканинах грудей. Пропілен гліколь, який часто значиться одним з перших в переліку інгредієнтів неякісної косметики, це не що інше, як дешевий продукт переробки нафти. Ця речовина має дуже маленьку молекулярну масу, що дозволяє їй легко проникати через шкіру в кровотік та запускати механізм руйнування нирок та печінки. Пропілен гліколь настільки шкідливий для здоров’я, що робітники хімічної промисловості, які з ним працюють. надягають прогумовані комбінезони і довгі рукавички. Та найбільшу небезпеку він становить для алергіків, тому що навіть у низьких концентраціях може бути подразником і алергеном. Бензойний альдегід (бензальдегід) застосовується в парфумерній та косметичній продукції. Може викликати подразнення шкірних покривів і очей. Позначається на нормальній роботі нирок, печінки, органів дихання та нервової системи.
Гексахлорофен - консервант, який використовується в зубних пастах, шампунях, дитячих присипках, дезодорантах тощо. Заборонений в США і країнах Євросоюзу. Викликає розвиток склерозу, дерматиту, астми, токсичний.
Каломель (хлориста ртуть) - один з компонентів відбілюючих засобів для шкіри. Не кращим чином впливає на роботу органів дихання, нервової системи, нирок і печінки. Потрапивши в шлунково-кишковий тракт, розпадається на небезпечні для здоров’я речовини.
Нітробензол входить до складу запашних мильних засобів, здатний проникати через шкіру і викликати нудоту, головний біль і слабкість, погіршує роботу нирок і печінки.
Триклозан - використовується в дезодорантах як антибактеріальна речовина. Заборонений до використання в косметиці в деяких країнах. Здатний викликати порушення ендокринної системи, може діяти як подразник для шкіри, здатний накопичуватися в організмі. В результаті експериментів було виявлено властивість викликати мутації в клітинах.
Формальдегід - токсична речовина, яка негативно впливає на дихальні шляхи, репродуктивні органи, викликає подразнення шкіри, погіршує роботу нервової та імунної систем.
Мінеральне масло – назва, яка красиво звучить, але до корисних мінералів не має ніякого відношення. Мінеральне масло – це технічне масло з нафтопродуктів (суміш рідких вуглеводів, відокремлених від бензину), що за сумісництвом є також дуже токсичним канцерогеном і розповсюдженою причиною прищів і різноманітної висипки, в жінок які користуються косметикою з (Mineral Oil).
Колаген – природня речовина, яка відповідає за пружність шкіри. З роками її виробництво в організмі зменшується. Тож в крема для жінок, яким за сорок, додають колаген добутий зі шкіри великої рогатої худоби чи пташиних лап. Спершу такий засіб дає непоганий ефект, але невдовзі стан шкіри різко погіршується, оскільки в ній назбирується чужородний білок. Великі молекули не проникають під шкіру, осідають на її поверхні і закупорюють пори.