Моделі багатьох із них вигадані не один десяток років тому, але актуальні й досі та є основою нових силуетів та викрійок. Тож як саме називаються базові моделі, дізнавайтеся з нашої публікації.
1. Бюстьє (bustier).
Це вузький і короткий топ без лямок, зазвичай, як і корсет, має кісточки, фактично є видом жіночої білизни. Головна функція такого топа – підтримання жіночих грудей і надання їм гарної форми. Проте в сучасній моді бюстьє стало і особливим видом легкого жіночого одягу, який носиться самостійно. Сучасне бюст’є може бути пошите з різних матеріалів.
2. Камісоль (camisole).
Ще один вид топа, який із жіночої спідньої білизни перетворився на вид легкого повсякденного одягу. Камісоль – це недовгий топ на бретельках, який може бути як вільним, так і таким, що облягає.
Назва цього одягу не закріпилася в російській та українській мові. Традиційно заведено називати його топом або майкою на бретельках.
3. Шелл (shell).
Блуза простого крою з круглим неглибоким вирізом горловини і нагадує закриту майку, без рукавів, без застібки (застібка може бути тільки на спині) і часто без виточок. Ймовірно, через свою простоту блуза й отримала свою назву, яка перекладається як «оболонка». Може бути короткою – до лінії талії, так і подовженою – до лінії стегна.
4 . Хенлі (henley).
Жіночий фасон чоловічої сорочки. Хенлі – блуза без коміра з досить глибоким вирізом або без нього і короткою застібкою. Може бути як із довгим, так і з коротким рукавом. Походження самої назви цієї сорочки пов’язують із назвою англійського міста Хенлі-на-Темзі, в якому такі сорочки часто були частиною уніформи веслярів. Спочатку це був виключно чоловічий одяг, при чому вид спідньої білизни. Традиційно хенлі однотонні, однак у жіночій моді фасони більш варіативні й оригінальні.
5. Поло (polo).
Цей вид блузи, яку, швидше, можна назвати сорочкою, ще її називають теніскою. В англійській мові зустрічається назва «сорочка для гри в гольф» .
Поло – блуза з відкладним коміром-стійкою, спереду з короткою застібкою на два-три ґудзики і найчастіше з коротким рукавом. Такі сорочки шиють із маленькими розрізами з боків, носять поло на випуск. Найбільш характерним матеріалом для виготовлення сорочок поло є трикотаж. У жіночому гардеробі блуза поло з’явилася не так давно, але багато хто любить її за зручність і практичність.
6. Туніка (tunic)
Вільна блуза без коміра, застібки, найчастіше прямого силуету, з рукавами і без них, з довжиною обов’язково нижче лінії стегон. Сучасна туніка – вид легкого жіночого одягу з величезною кількістю моделей, фасонів, модифікацій горловини і варіантів декорування. Однак базові риси туніки все-таки залишаються незмінними. Спочатку вона була найпростішим видом як чоловічого, так і жіночого одягу. Фактично, це був шматок полотна, зшитий з боків і з отворами для рук і голови. Такий вільний повсякденний одяг був особливо популярний в Стародавньому Римі. Туніка могла бути як з рукавами, так і без рукавів. Часто носилося кілька видів тунік одночасно: одна як білизна, а друга як повсякденне плаття.
7. Блузон (blouson).
Цей вид блузи нагадує шелл, проте має декілька ключових особливостей . Це одяг вільного крою з круглим неглибоким вирізом горловини, найчастіше без рукавів, який знизу доповнюється вшивним поясом або гумкою. Це візуально додає їй обсягу в нижній частині.
Сучасні блузони можуть бути і з рукавами і різними типами горловини. Традиційно блузони носять навипуск.
8 . Блуза в селянському стилі (peasant)
Особливий тип блузи вільного крою з широким вирізом горловини, яка може бути на гумці або стягуватися зав’язками. Зазвичай із короткими пишними рукавами, однак може бути і з довгими. На талії традиційно стягується гумкою або поясом, тим самим підкреслюючи її лінію. Історичною основою для таких блуз у селянському стилі були традиційні вбрання простих жінок східноєвропейських країн, наприклад, Польщі, Румунії. У жіночому гардеробі вони з’явилися ще в ХІV столітті й аж до ХVІІ в селах їх носили всюди.
Виготовляють такі моделі традиційно з легких матеріалів, бавовни або шовку.
9. Такседо (tuxedo).
Класична сорочка з довгим вузьким рукавом у формальному діловому стилі з коміром стійкою і кокеткою на грудях у дрібну складку. Така блуза з’явилася в жіночому гардеробі виключно під впливом чоловічого.
Сучасні жіночі блузи такседо не обов’язково повинні бути з кокеткою в дрібну складку, вона може бути оброблена мереживом на зразок манишки. Також іноді кокетку роблять контрастного кольору стосовно всієї сорочки, наприклад, чорного. Блузи бувають із різною довжиною рукава і можуть носитися навипуск.
(малюнки зразків – з сайту viktorianna.ru)
Розбираємось у назвах тканин у клітинку.
Кожен із цих малюнків на тканині знайомий всім, але, як виявляється, назви нам часто не відомі. Або ми знаємо лише одну (наприклад, «гусяча лапка») й іменуємо нею всі більш-менш схожі візерунки.
«Гусяча лапка» («п’є-де-куль», «ламана лапка»)
Таку дивну назву принт отримав з дуже простих причин – його орнамент дійсно схожий на відбитки гусячих лап.
Якщо цей малюнок більший, то він іменується «собачий зуб». Тканина у вигляді деформованої клітини з витягнутим кутом.
А це вже «собачий зуб»
фото з сайту mialady.ru
Але ці принти часто плутають із «пепітою» – невеликим малюнком на тканині у вигляді квадратів «із завитками».
фото з сайту mialady.ru
Пепіта була названа на честь іспанської танцівниці Жозефи де-ла-Оліва. Пепіта де Олива було її прізвисько. Візерунок «Пепіта» складається з маленьких за розміром двобарвних клітин із діагональним з’єднанням, на відміну від «гусячої лапки», де з’єднання між кожною клітиною проходить строго під прямим кутом. Розмір кожної клітини «пепіти» всього до 1 см.
Підготувала ЮЛІЯ ДЕРКАЧ
