Олексій Нестуля: «Без досвіду успішного господарника неможливо бути мером»
– Олексію Олексійовичу, наразі Полтава вже вирізнилась засиллям «чорних» технологій, підкупу виборців… Як виховуєте студентів, аби на їхню аудиторію це не впливало?
– У роботі зі студентами ми прагнемо донести до них фундаментальні цінності, які абсолютно не пов’язуються ні з аптечками, ні з гречкою, ні з цукром. Адже це зовсім інша складова функціонування людини як біосоціального організму. Вона більш стосується шлунка, аніж розуму, душі й духу. І тому ми у своїй виховній роботі показуємо первинну і більш високу цінність – саме ідеалів добра й справедливості, на яких лише й можна будувати відносини між владою і тими, ким має опікуватися влада.
Студенти наші знають: є конкретна людина, яка завойовує свій авторитет справами, і є демагоги, які солодко і красиво можуть обіцяти, але забувають про свої обіцянки на наступний день після того, як приходять до влади.
Найбільше «чорні технології» впливають на старше покоління. Але я впевнений, що цього разу фактори підкупу вже відіграватимуть меншу роль, ніж на попередніх виборах.
– Але люди ж можуть і не знати, що їм брешуть?
– Можливо, для наших людей потрібно б дати роз’яснення на матеріалі «чорних» технологій. Ну, наприклад, конкурент призначає зустріч від імені свого опонента, який про це не знає. Ще, наприклад, обклеюються від імені кандидата, рейтинг якого треба понизити, свіжо пофарбовані стіни, громадські приміщення.
У нас немає широкої просвітницької політики для виборців взагалі. Єдине, на що ми можемо спромогтися, – лозунги типу «Голосуй по совісті» і таке інше. Але це загальні фрази, не роз’яснення, де підкуп, чорний піар, демагогія.
– А чи є шанси перемогти в тих людей, хто застосовує чорні технології?
– Тут, я думаю, багато що залежить і від організованості тих кандидатів, які ними не користуються. Вони повинні жорстко контролювати опонентів. І, можливо, потрібно було б звернутися до тих кандидатів, які ведуть чесну боротьбу, про об’єднання зусиль проти тих, хто застосовує «чорні» технології. Щоб це була єдина лінія чесних політиків, щоб це була їхня спільна заява… Так, кожен з них претендує на одну посаду міського голови, але дивіться, ми не вдаємося до брудних технологій, підкупу. Мовляв, люди, давайте ж подумаємо, в якому ми місті хочемо жити? В місті, де цінують брехню, де влада, яка ще не обрана, вже пропонує вам цей алгоритм? Чи в місті, де в основі стосунків влади і громади будуть панувати певні принципи, людські цінності?
– Які риси повинен мати майбутній мер Полтави? Говорять про досвід, але досвід буває різним…
– Справді, зважаючи, який досвід. Якщо був досвід «дерибану», корупції, використання бюджетних коштів із метою особистого збагачення, якщо був досвід ігнорування тих самих виборців після виборів, то, звичайно, цей досвід варто перекреслити разом із такими кандидатами. А якщо був досвід успішного господарника, успішного керівника на різних ланках, досвід толерантного вирішення проблем, які щодня виникають, якщо був досвід успішного формування команди – то це той досвід, без якого просто неможливо бути мером.
– А кого б Ви, наприклад, виокремили серед кандидатів?
– Я переконаний, що Олександр Удовіченко найбільше відповідає тим критеріям, про які ми говорили. Це і досвід, і порядність, і вміння працювати в команді. Його життєвий шлях пройдений без прізвиськ. Адже багатьом із кандидатів народ уже дав певні прізвиська, про які ми всі знаємо. В Олександра Удовіченка немає прізвиськ, немає недоліку, який би кидався у вічі всім або провокував.
Це мій погляд. Крім того, я з ним працював 2003 року заступником голови ОДА. Я бачив його в конкретній роботі як управлінця найвищого рангу.
– Чим саме його досвід на посаді мера буде корисним?
– Умінням організувати людей насамперед. Головне – це вибудувати абсолютно прозорі й чіткі правила і принципи стосунків не лише з найближчим оточенням, не лише з командою, а з громадою взагалі. Це прозорість у використанні бюджетних коштів, в управлінських рішеннях. А найголовніше – я вже втомився від експериментів, і всі ми втомилися. Треба думати, скільки ці спроби коштуватимуть місту в найближчі п’ять років, які нам уже ніхто ніколи не поверне.
