– Тетяно Михайлівно, на виборах Ви не новачок. Полтавці пам’ятають, як
минулого року на парламентській кампанії Ви «обійшли» Андрія Матковського. І це – на території міста! В чому секрет Вашого успіху?
– Немає ніякого секрету. Якщо йдеш до людей – то йди відкрито, без каменя за пазухою. Пташиного молока не обіцяй, під ноги не стелися. Треба казати прямо: ось це зроблю, ось це не зроблю. Але якщо зроблю – то на совість.
Біда в тому, що кандидати думають не про людей, а про те, щоб їм сподобатися. І вишиванку вдягне, і станцює, і бабусю обніме, і діток по голівці погладить, і портрети свої скрізь порозліплює. А воно ж видно, хто ти і чого вартий.
– Ці вибори вже називають найбруднішими в історії України. Як Ви ставитеся до того, що деякі кандидати «купують» виборців гречкою, цукром, аптечками?
– Люди бідні, бо всі 24 роки Незалежності внаслідок бездіяльності влади їм не забезпечили ні гідних зарплат, ні соціального захисту, нічого. А тепер людей «дарунками» ощасливлюють. Люди повинні думати, хто й навіщо дає, щоб не рвати потім на собі волосся. Бо «благодійники» до корит дорвуться, а ми знову залишимося в дурнях. Не роздавати подарунки потрібно, а об’єднувати людей, прислухатися до них, підтримувати дії, які вони запропонують.
– Чи є нині, на Вашу думку, політична сила, якій можна довіряти?
– Я давно чекала, коли нарешті з’явиться партія, яка не заглядатиме в рота олігархам. Наша, місцева, з Полтавщини.
Такою є партія «Рідне місто». Я багато кого знаю по роботі з її представників. Усе це відомі люди, ділова команда.
Але найбільше мене переконує лідер. Олександр Васильович – це патріот, господарник, людина, яка не гордує простим народом. Знаю це не з чуток, бачила на власні очі. Коли був головою обласної адміністрації, міг приймати принципові, жорсткі рішення, але при потребі завжди знаходив компроміс. Нині це дуже важливо. Підтримую його, і не соромлюся про це говорити.
– Як Ви ставитеся до рішення Олександра Удовіченка йти на вибори міського голови Полтави?
– Тільки позитивно! Він вболіває за долю полтавців, хоче навести в місті порядок. І він це зможе, бо за нього був порядок в області. Цей досвід у нього накопичувався роками, тому його рішення йти в мери Полтави я можу лише вітати.
Кращого міського голову я полтавцям і не бажаю. Але хай думають самі, доля міста, принаймні, на п’ять років, у їхніх руках. Полтавці несуть велику відповідальність за свій вибір.
