Ця новина, хоч і не одразу, але змінила його життя на краще – чоловік покинув наркотики та почав влаштовувати своє життя.
Сергій не приховує своє ім’я та обличчя. Своїм прикладом він має надію допомогти іншим позбавитися наркотичної залежності та дати зрозуміти хворим людям, що ВІЛ – це не вирок, а здоровим – сприйняти ВІЛ-інфікованих у «свій» світ.
Сергій Фісун на робочому місці у центрі бротьби зі СНІДом
– У 17 років я почав приймати наркотики, став так званим ін’єкціонним наркоманом. Вперше спробував у колі друзів – нас було четверо. Зараз живий лишився лише я, – розповідає Сергій. – У 1997 році, коли мені був 21 рік, лікарі повідомили, що у мене ВІЛ. В той період я якраз перестав тимчасово приймати наркотики, хотів, щоб мене зняли з обліку у наркодиспансері. Для цього потрібно було пройти кілька аналізів. Але аналіз на ВІЛ мені зробили без мого відома, зараз це вважається порушенням прав людини, а тоді було своєрідною нормою. І перш ніж сказати результат аналізу мені, про це повідомили моїм рідним та близьким.
Як розповів Сергій, він не відчув відчаю, не був шокований новиною про ВІЛ. Та й інформації особливої про хворобу не мав.
– Я сприйняв спокійно новину про свій статус. Дуже допомогло те, що мої батьки не відвернулися від мене, а навпаки – підтримали. Правда, я збирався через два роки, у 23, померти, – посміхається Сергій. – Бо не знав тоді – якщо слідкувати за собою, то можна жити довго повноцінним життям, яке не відрізняється від інших.
Чоловік нещодавно відсвяткував 3 роки життя без наркотиків і сам допомагає іншим позбутися пагубної звички
15 років залежності у Сергія позаду. До змін на краще його підштовхнули лікарі, друзі та знайомі, яким він не байдужий.
– Раніше я не розумів, що вони мені хочуть допомогти. Не слухав, те що мені кажуть. Але все ж таки зрозумів – якщо я не зміню своє життя, то закінчу погано. А я ще хотів щось встигнути в житті. Тому почав проходити так звану замісну терапію. Приймав у день кілька пігулок, які мені надавали у центрі, які заміняли наркотик. І вже не потрібно було купувати наркотики на вулиці, вводити їх за допомогою шприца, красти гроші, потрапляти у в’язницю. Поступово я взагалі відмовився від наркотиків. Нещодавно відсвяткував три роки вільного життя, – розповів Сергій.
Зараз Сергій вже кілька років працює консультантом від благодійної асоціації "Світло надії" в кабінеті Полтавського обласного центрі профілактики ВІЛ-інфекції та боротьби зі СНІДом.
– Сюди часто приходять за допомогою ті, з ким я раніше був на вулиці та приймав наркотики. Те, що говорять про наркотики та СНІД лікарі, не так серйозно сприймається. А коли наркозалежним намагається допомогти хтось схожий на них, то ефект кращий. Адже я був таким, як і вони, а тепер позбавився залежності і веду здоровий спосіб життя. І мені вірять, – розповідає чоловік.
Сергій займається спортом, не вживає алкоголю та наркотиків, має дружину та планує завести дітей
Лікуватися чоловік почав не так давно. Приблизно тоді, коли остаточно покинув наркотики.
– Раніше я про лікування не думав взагалі, – говорить Сергій Фісун. – Ніяких проявів хвороби не відчував. Але три з половиною роки тому почав слідкувати за своїм здоров’ям. Зараз я проходжу антиретровірусну терапію. Це безкоштовна пожиттєва державна програма. Два рази на день я обов’язково приймаю по пігулці, якими подавляється вірус у крові. Більше моє життя нічим не відрізняється від інших людей. Я, мабуть, більше слідкую за своїм здоров’ям, ніж інші. Я постійно проходжу обстеження, контролюю стан здоров’я, займаюсь спортом і відмовився від шкідливих звичок. Алкоголю навіть на свята не вживаю. Багато з моїх колишніх друзів не розуміє мене. А мені не потрібен алкоголь. Я так багато пропустив в житті, що тепер наздоганяю втрачене. Є чим зайнятися і без шкідливих звичок. Люблю футбол, більярд, ходжу в спортзал.
Як розповів чоловік, він живе з дружиною у цивільному шлюбі. Вона – «негативна», тобто не має ВІЛ-інфекції.
– Багато хто, дізнавшись про свій «позитивний» статус, падає духом, думає, що вже ніколи не знайде свою «половинку» або шукатиме лише серед таких же «позитивних». Але це не обов’язково. Адже якщо людина кохає, то вона буде з вами не тільки, коли у вас все добре. Моя дівчина зі мною 8 років, в майбутньому ми плануємо завести дітей, – розповів чоловік. – Навіть у двох ВІЛ-інфікованих батьків велика вірогідність завести здорову дитину, тому у нас шансів ще більше. А в житті у нас немає ніяких додаткових обмежень, крім таких же, як і в інших – використання контрацептивів.
Як розповів Сергій Фісун, раніше ВІЛ/СНІД вважалися хворобами наркоманів, зараз же ситуація змінилася.
– Приходять інколи люди, які вели нормальне життя, не приймали наркотики, але аналіз виявився «позитивним». Вони самі не знають, як заразилися, і ми не можемо відслідкувати, де людина отримала вірус. Тому проходити тест на ВІЛ повинен кожен, адже хвороба може бути зовсім поряд. Тому краще пройти тест і жити спокійно, або, якщо аналіз виявися «позитивним», то потрібно підтримувати здоров’я та не наражати інших на небезпеку.
