Фоторепортаж. На язичницькому капищі під Полтавою сьогодні, 21 березня, святкували Весняне рівнодення. Але, на жаль, застати проведення обрядів журналісту не вдалося.
Та на капищі на жертовному камені знаходилось свіже яблуко, яке свідчило, що обряди-таки проводились. Як і повідомляв раніше Богдан, полтавець, що сповідує язичництво.
Довідка
У дні рівнодення тривалість дня на всій Землі, крім районів земних полюсів, майже дорівнює тривалості ночі. У багатьох народів у різні часи весняне рівнодення було початком Нового року. Цей момент слугує відліком для важливих подій у різних релігіях.
До християнства наші предки відзначали День великої рівноваги: день зрівнюється з ніччю, світло з темрявою, чоловічий початок з жіночим і так далі. До кінця Рівнодення, світло потихеньку починає здобувати перемогу над темрявою.
Богиня дарує землі родючість і силу росту. Бог з дитини починає перетворюватися в зрілого юнака.
Ostara – свято росту й благополуччя. Вся природа завмирає на якийсь час, перебуває в певному балансі добра й зла, світла й темряви.
Така назва цього шабашу походить від ім’я місячної Богині Еостри, чиїм символом здавна вважаються кролики й зайці. Тому доречним буде прикрасити ваш дім невеликими фігурками цих тварин на щастя.
У прадавнього свята сили багато назв. Ще одна назва свята – Ідуна. Ідуна – північна Богиня. За переказами, вона зберігає яблука життя, які віддають силу іншим богам і дарують їм вічну молодість.
Традиційно в цей день Остари проводити обряди родючості, готовності до зачаття й взагалі будь-які ритуали, пов’язані з народженням, ростом і життєвою силою.
Весняне Рівнодення персоніфікує собою торжество життя. Цей день – свято радості й гармонії. Навіть якщо погода буде не занадто сприятлива, Остару треба зустрічати на природі, бажано за межами міста, радять різні джерела в мережі Інтернет.
