До 80-их дискотеки в Радянському Союзі називалися вечорами відпочинку. Згодом у СРСР (і в Полтаві звісно ж) такі вечори стали іменувати дискотеками, рівняючись на іноземну молодь.
Фото з архіву Юрія Бойко
Слово походить від танцювального жанру – диско, що увійшов у моду в середині 70-х років минулого століття. Диско – також скорочена назва дискотеки.
Того, хто «крутив» музику, називали диск-жокеями. Один із найвідоміших диск-жокеїв колишнього Радянського Союзу, котрого любила і знала публіка – Сергій Мінаєв.
У Полтаві дискотеки почали проводити наприкінці 70-х років минулого століття. Молодь ходила на танці до Будинку культури. А ще танцювала у відкритих павільйонах які називали «клітками».
Фото з архіву Юрія Бойко
Танці молоді выдбувалися під пильним наглядом місцевих представників комсомольських і студентських організацій, відділу культури.
"Крутили" ті пісні, що затверджували у відділі культури
– Якщо дискотеку влаштовували на відкритому повітрі, треба було затверджувати план у відділі культури, – згадує Юрій Бойко, один із найперших полтавських диск-жокеїв (у 80-і він був студентом). – В плані треба було розписати автора слів, музики, виконавця, зміст пісні. На той час ідеологічне виховання молоді було основним, «розбещення» закордонною музикою заборонялося.
У Полтаві існували музичні «чорні списки»
На дискотеках 80-х популярними були закордонні композиції, але їх не завжди й не всі дозволяли слухати. У першій половині 80-х в СРСР існували так звані «чорні списки», куди потрапляли пісні, які виявлялися «неідеологічними». Та диск-жокеї порушували заборони, бо молодь вимагала «сучасняків», ритмічної музики.
Фото з архіву Юрія Бойко
– На дискотеки час від часу приходили перевіряючі, їх було легко вирізнити серед натовпу: ці люди були у строгих костюмах, із комсомольськими значками, – каже пан Юрій. – Тоді хлопці й дівчата тихенько передавали, мовляв, міняємо музику, контроль... Доводилося ставити «Самоцветы» або «Красные маки», хоча такі композиції не завжди сприймалися публікою добре.
Найпопулярніші виконавці на полтавських дискотеках 80-х:
АВВА, Африк Сімон, Бонні Тайлер, Сабріна, Сандра, «Modern Talking», Boney M, C.C. Catch, Адріано Челентано, Юрій Лоза, Юрій Антонов, гурт «Міраж».
Перші полтавські дискотеки проходили у кафе
Кафе «Ворсклянка» (функціонувало раніше при педагогічному інституті) (нині ВНЗ вже має назву педуніверситет, а кафе –«Стелс»), «Молодіжне» – саме в цих закладах люди могли послухати музику та потанцювати. Диско в «Молодіжному» крутив Олег Година, полтавець, відомий нині як ретро-ведучий.
Квитки на танці, що проводили в кафе, коштували від 1 до 3 карбованців (на той час вважалося – дорого).
На відкритих танцмайданчиках ціна за вхід – до 5 карбованців.
Фото з архіву Юрія Бойко
Довідка
В Полтаві 80-их забороняли слухати групу «Чінгісхан», Юрія Лозу, Boney M та «Машину времени».
Особливо не подобалась молоді, яка відвідувала танці в диско-клубі «Радуга» (був в інженерно-будівельному інституті) музика групи «Ласковый май», його називали «Ласковый лай».
Бобіни з музичними новинками передавали з Москви
Новинки закордонної музики діставали різними способами. Наприклад, хто мав змогу на виїзд із Радянського Союзу, привозив із західних країн вінілові диски. Далі вони «ходили по руках», їх багато разів переписували, таким чином ділилися з друзями.
В обласний центр зарубіжні хіти місцевим диск-жокеям передавали друзі та знайомі з Москви.
Фото з архіву Юрія Бойко
– Пам’ятаю, передали одного разу бобіни гурту «Modern Talking», у Полтаві до того часу ніхто раніше не чув їх, розповів Юрій Бойко. – Наш студентський диско-клуб «Радуга» був перший, де прозвучали хіти цієї легендарної команди - успіх був шалений, молоді подобалось.
За пісні, популярні в Європі та США, – на килимок до ректора
За те, що диск-жокеї крутили на дискотеках лише зарубіжну музику, їх могли викликати на розмову до ректора вузу чи розглянути незадовільну поведінку на комсомольських зборах. Могли й взагалі заборонити проведення дискотеки.
А молодим людям так хотілось танцювати, знайомитись, запросити на танці, проявивши симпатію. Тоді, наприклад дискотеки у кафе «Ворсклянка», були такими: на вигляд зачинений заклад, молодь приходила на певний час, двері зачинялися, й людей випускали лише покурити.
Фото з архіву Юрія Бойко
Курсанти інституту зв’язку билися за дівчат
Молодь ходила на танці у чому завгодно. На навчання вдягались строго, а одяг на диско кардинально відрізнявся, носили джинси, наприклад.
У Полтаві за програмою обміну досвідом навчалось завжди чимало іноземних студентів. Вони теж приходили на танці.
Відвідували дискотеки й курсанти артилерійського училища, училища зв’язку (нині – інститут). Через них нерідко виникали бійки, в основному через дівчат. Красені- курсанти подобалися всім полтавкам, чи не кожна хотіла потанцювати з таким хлопцем, навіть якщо уже товаришувала з якимось рослим статним хлопцем.
Танці проводили в парку «Перемога» й біля турбомеханічного заводу
Найбільш старовинні танцювальні місця: решітка-«клітка» у парку «Перемога», у міському Будинку культури, на місці нинішнього танцювально-виставкового залу. Проводили й біля турбомеханічного заводу, в районі вулиці Павленківська.
Дискотеки, які проводили на вулиці, під «відкритим небом», мали недобру славу в народі. На таких часто ставалися розбірки, бійки.
Фото з архіву Юрія Бойко
Спогад про першу дискотеку від Юрія Бойка
– Я був студентом-першокурсником полтавського інженерно-будівельного інституту, – згадав пан Юрій. – Танці крутили у спортивному залі інституту, апаратуру ставили на стос матів. Минуло майже тридцять років, а й досі пам’ятаю як 200 чоловік гупали під гучну музику, долівка «ходила ходуном».
Олег Година та Юрій Бойко і зараз влаштовують "Дискотеки 80-х" у Полтаві
Довідка
Дискотеку крутили в основному на вихідних, але могли починати з четверга. Об 11 вечора вона вже завершувалася. Найпершими розходилися дівчата, залишалися лише ті, яких сьогодні прийнято називати непристойними. Але таких було мало.
До речі
На полтавські дискотеки 80-х ходили студенти-іноземці з Перу, Португалії та інших країни
А ще Юрій Бойко розповів "Колу" як він полював на акулу в Червоному морі.
