Востаннє проти реформ освіти у Полтаві страйкували півроку тому. Фото Ніни КорольКінцевий текст законопроекту уже знаходиться у Верховній раді – про це повідомив на своїй персональній сторінці у соціальній інтернет-мережі Facebook Микола Азаров, Прем’єр-міністр України. Серед документів на сайті Верховної Ради його поки що немає.
Вищу освіту пробують реформувати більше року
Законопроект № 7486-1 «Про вищу освіту», оприлюднений ще у листопаді 2010 року, зустріли акціями протесту десятку міст України (Полтава у їх число не увійшла). Його назвали «авторитарним», «корупційним», «дискримінаційним». Через акції протесту законопроект двічі направляли на доопрацювання. Кажуть, нині готовий остаточний варіант і депутати мають намір його схвалити.
Серед питань, які викликали найбільше критики освітян – реорганізація вишів, триступенева система вступу, можливість регулювати вручну вартість плати за навчання, виключення з вишу студента «за плагіат».
Вузи скорочуватимуть, об’єднуватимуть, поки їх не стане менше
Про неможливість існування у державі понад 3 сотень вищих навчальних закладів Дмитро Табачник, міністр освіти, неодноразово заявляв у пресі. Зокрема, ще у березні, під час перебування у Полтаві.
– За світовою практикою, щоб університет успішно розвивався, він повинен відповідати 500-700 тисячам населення. Якщо порахувати, на Полтавщині – 1,5 мільйона жителів. Значить вона може успішно розвивати три вищих навчальних заклади, – повідомив Дмитро Табачник.
На питання журналістів, чи не закриватимуть зайві ВУЗи, міністр тоді відповів заперечно. Мовляв, не може просто так «приїхати і закрити» – залишить це на розсуд громади.
– Хотілося б, щоб полтавська освітня громада, рада ректорів полтавського регіону разом з обласною владою порадились, поміркували і внесли своє бачення, щодо розвитку на Полтавщина трьох навчальних закладів, – заважив міністр.
На таку ініціативу міністра полтавські виші не відгукнулися. Проте тепер, якщо законопроект про вищу освіту приймуть, система вищої освіти таки зазнає змін.
У Полтаві будуть і академії, і університети
Згідно статті 23 законопроекту, на території України можуть діяти класичні та профільні (технічні, економічні, педагогічні, медичні, аграрні тощо) університети.
Класичний університет – той, у якому здійснюється підготовка кадрів не менш як за вісьмома галузями освіти, підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як з 12 наукових спеціальностей, у тому числі не менш як з 2 гуманітарних, економічних, природничих або технічних спеціальностей. Під таке визначення, згідно інформації, оприлюдненої на офіційних сайтах полтавських вишів, не потрапляє жоден з полтавських навчальних закладів.
Профільний університет діє за умови, що у ньому здійснюється підготовка кадрів не менш як за 4 галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як з 8 наукових спеціальностей, у тому числі не менш як з 6 профільних спеціальностей (за винятком мистецьких та військових вищих навчальних закладів). З 5 державних полтавських вишів під визначення «профільного» підпадають:
- технічний університет
- педагогічний університет
- університет економіки й торгівлі.
Третій тип вищого навчального закладу – академія. Згідно статті 23 законопроекту, цей заклад має працювати в певній галузі науки і в ній “навчається не менш як три тисячі студентів за однією-двома галузями освіти і здійснюється підготовка наукових кадрів не менш як з двох наукових спеціальностей”. На сьогодні у Полтаві назву «Академія» мають 2 заклади. Під визначення, дане міністерством, підпадають:
- медична академія
- аграрна академія.
Решту закладів сортують по кількості студентів:
коледж (для здобуття ступеня бакалавра з кількістю студентів – не менше як одна тисяча) та професійний коледж (для здобуття рівня молодшого спеціаліста з кількістю студентів – не менш як п`ятсот студентів). Інститутом зможе назвати себе заклад, у якому навчається не менше ніж 500 студентів денної форми навчання за умови, що до складу увійдуть не менше як 5 кафедр. Факультет можна організувати за наявності від 250 студентів.
Вартість навчання буде зменшуватися. Або збільшуватися.
У статті 67 законопроекту йдеться про те, що перелік платних послух, які надаватимуть виші, затверджуватиметься Кабінетом Міністрів. А розмір плати за навчання виш має право встановлювати з урахуванням індексу інфляції за попередній календарний рік. Він не може змінюватися протягом строку дії укладеного договору.
Проти «гнучкості» розміру плати за навчання виступають студенти. Зокрема, у зверненні на офіційному сайті студентських профспілок «Пряма дія» написано, що «Плата за навчання може змінюватися на розсуд ВНЗ, що може використовуватися як інструмент фінансового тиску на студентів», – йдеться у зверненні активістів профспілки.
На догоду студентам у законопроекті передбачене збільшення мінімальної стипендії до рівня прожиткового мінімуму. Витрати кошти можна буде на платні послуги вишу, перелік яких Міністерство освіти пропонує розширити. Перелік їх встановить уряд, і от витрачати зможе виш самостійно.
Поступити у виш стане важче, а «вилетіти» – легше
Законопроект передбачає триступеневу систему вступу до вишу – окрім результатів ЗНО, у приймальній комісії дивитимуться і на шкільний атестат.
У статті 40 законопроекту прописано, що «прийом здійснюватиметься за результатами ЗНО, з урахуванням середнього балу державного документу про повну загальну середню освіту та балу вищого навчального закладу», тож старшокласника доведеться приділяти посилену увагу не тільки предметам, з яких проходитимуть тестування ЗНО, а й решті, які впливатимуть на середній бал атестату.
Відрахувати з ВНЗ, згідно зі статтею 42 проекту, можна буде за «академічний плагіат». Пояснень терміну не поки що не дають, але студенти підозрюють найгірше – підставою для відрахування може стати скачаний з інтернету реферат.
17 листопада, у день студента, молодь знову нагадає про своє незадоволення реформою освіти.
