Олег Кензов розповів про бокс, свою дівчину та переїзд

Олег Кензов розповів про бокс, свою дівчину та переїзд, а також, що не хворіє на зірковість. Довідка: Олег Кензов народився 19 серпня 1988 року у  Полтаві. Закінчив ПНПУ ім. В. Короленка за спеціальністю «Психологія та соціальна педагогіка». У 2011 році став суперфіналістом вокального талант-шоу «X-фактор 2: Революція». До проекту працював МС (ведучим вечірок) у нічних клубах Полтави. Життєве кредо: «Лучше трудится с любовью, чем любить с трудом».

Олег нещодавно виступив у Полтаві після гри КВН (Фото Валентини Зайченко) – Коли ти вперше почав співати? – Я не пам’ятаю, проте мама каже, що у рік і два місяці. Перша пісня була – «Птичка-невеличка, научи меня летать». Але вже сам пам’ятаю, як я в два з половиною роки всім  охочим співав «Морячку». – Олеже, відомо, що ти займався боксом, як ти туди потрапив? – Тато мене привів до зали, адже він завжди мене навчав, що хлопець повинен вміти захищатися. Тренувався, поки вчився в школі. Залишились дома грамоти, нагороди, медальки всілякі та травми. Зав’язав з боксом і слава богу. – Крім боксу, нам відомий ще один факт з твоєї біографії. Твоє портфоліо викладено на одному з сайтів полтавських модельних агенств. Може розкажеш за свою кар’єру моделі? – Через модельний бізнес я хотів потрапити до шоу-бізнесу. Прийшов в модельне агенство у 18 років, і через два роки завершилася моя недовга кар’єра моделі. Просто лише у 20 років зрозумів, що це не моє і я не хочу цим займатися. – Олег, ходять чутки, що ще до проекту у тебе була дівчина, проте зараз мало що відомо про твоє особисте життя. – Так, дійсно, до проекту у мене була дівчина. І ми дійсно розійшлися. Розумієте, я не відчув того пострілу кохання, про яке пишуть закохані поети. Наразі серце моє вільне. Я вважаю, що людина створена для кохання. Справжнє кохання приходить раз і на все життя. Я його поки що не знайшов, проте чекаю на ту єдину і кохану. – А взагалі в тебе були юнацькі захоплення? Перша любов? Якщо так, то як її звали? І чи користувався ти популярністю в школі? – Так в мене була дівчина, почуття до якої я називаю – перше кохання. Звали її Маргарита. Їй було 19, а мені 16. Заради неї я вступив до університету, щоб бути ближче. А з приводу школи, то я завжди був у центрі уваги. Все-таки капітан шкільної команди КВН. Проте, я ніколи не вважав себе привабливим і красивим. Звичайнісіький хлопець і все. – Чи звинувачують тебе в наявності зіркової хвороби? – Нещодавно «Новий канал» знімав одну передачу, туди запросили багатьох зірок, і мене. То я попросив, щоб коли представляли гостей сказали – «Зірки шоу-бізнесу і Олег Кензов». Я ні чим не відрязняюсь від інших людей. Просто у мене інша професія і все. «Все професии нужны, все професии важны». Не можна ні на кого дивитись з висока. – Скажи будь-ласка, чи будеш ти залишатися жити в Полтаві або ж збираєшся перебиратися в інше місто? – З нового року я живу в Києві. Полтава для розвитку таланту тіснувата. У Києві і студія звукозапису, з якою я співпрацюю, і мій продюсерський центр. Звичайно я постійно буду приїздити в Полтаву, адже це моє рідне місто. Тут я народився, в мене є багато друзів, і, звичайно ж, тут мешкає моя сім’я, за якою я дуже  сумую. – Всі ми бачили, що на проекті ти дуже здружився з Ромою Веремейчиком. Плануєте робити якісь спільні проекти? – Звичайно. Збираємось записувати трек. Кліп знімати теж, сюжет я вже придумав, і приспів до пісні. Залишились лише куплети і все – пісня готова. Ще ми плануємо записати спільнцу пісню: «Принципова Зміна» разом з гуртом «Люмьер» (гурт Романа Веремейчика – прим. авт.) – Олеже, з тобою на проекті були люди із Полтави. Мар’яна Григорян потрапила в 24 найкращих вокалістів країни. А Євгенія Тарайкович була с тобою серед 12 фіналістів. Чи спілкувався ти з ними на проекті, і чи підтримуєш зв’язок з ними зараз? – З Мар’яною я познайомився вже після проекту. Нещодавно в Полтаві запросили в журі КВНу, після якого до мене й підійшла Мар’яна. Ми поспілкувалися, і вона мені розповіла що візьме участь Х-фактор-3. А з Женею ми не дуже товаришували через різницю у віці. Я більше з Ромкою, а вона з Курасовим. Ну, зрозуміло, якщо я на проекті з нею не дуже спілкувався, то і після проекту теж. –Як складаються твої відносини після проекту з Ігорем Кондратюком? – З Ігорем Васильовичем ми дружбани. Звичайно, спілкуємося. Він мені каже, що при необхідності я завжди можу звернутися до нього за допомогою. А так вітаємо одне-одного зі святами, смс-ками часто спілкуємось. – Не пропонував він тобі своє продюсерське крило? Сам би хотів, щоб тебе продюсував Кондратюк? – Ми не бачимо в цьому необхідності. Ні я, ні Ігор Васильович. Йому є кого продюсувати, є той, хто продюсує мене. Я дуже вдячний за все, що він для мене зробив. Але в данний момент зі мною співпрацює продюсерський центр СТБ. – Кажуть, що у тренувальному таборі всіх учасників проекту дуже обмежували в спілкуванні з зовнішнім світом. Чи правда це? І від чого заради проекту було найважче всього відмовитись? – Якщо кажуть – то правда. А якщо серйозно, то окрім музики ми взагалі нічого не бачили. Я недосипав, недоїдав і багато чим жертвував, аби тільки досягти поставленої мети. Було важко, адже за тиждень потрібно було вивчити 2-3 пісні. Деякі артисти на це витрачають місяці, а ми працювали в дуже швидкому режимі. Я розумів, що потрібно працювати і працював. – Пам’ятаєш, під час відбіркових етапів, коли ти співав пісню Діми Білана, ти попросив вибачення у всіх реперів країни. Чи згадував тобі хтось з реперів цей момент? – О так, є цікава історія з цього приводу. Стою я біля супермаркету у Києві, не пам’ятаю, чи Рому чекав, чи ще щось. Підходить до мене класичний репер – широкі штани, бандана, кепка. І каже: «- Привет Олег. – Привет. – Знай, репера тебя простили». І пішов. Я дуже сміявся, проте мені було приємно. – Як твоє здоров’я зараз? На сайті ми писали, що тобі мають зробити операцію на носовій перетинці, проте зараз твоє обличчя без слідів хірургічного втручання. Все так швидко загоїлось? – Ні, просто не встиг. З 12 лютого у мене новий концертний тур по Україні, а післяопераційний період трохи б затянувся. Мені просто зробили процедуру випалювання, і на час туру вона зможе мені допомогти. Проте, як тільки приїду – одразу в лікарню. – Що б ти міг побажати читачам газети «Коло»? – «Любите и будьте любимы», частіше телефонуйте своїм батькам і менше сидіть в інтернеті. Ваш Олег Кензов. До теми: У Полтаві Кензов вперше після проекту виступив зі своїм гуртом