Скільки розстріляли євреїв у Полтаві, досі невідомо
Є в Полтаві місце, яке люди називають полтавським Бабиним Яром за масовий розстріл євреїв на початку Другої світової війни. Це Парк Скорботної матері, де 23 листопада 1941 року гітлерівці, за різними даними, розстріляли від 8 до 16 тисяч євреїв. Нині на цьому місці знаходиться пам’ятник жертв Голокосту.
– Наприкінці 1941 року в Полтаві жило 89 310 жителів, а на початку війни 130 тисяч (за іншими даними – 152 тисячі). Тобто нацисти в кінці першого окупаційного року провели перепис населення. Зменшилася кількість жителів переважно через розстріл євреїв та переселення людей до села. Тож на початку 1942 року в Полтаві жило лише 79915 осіб. Характерно, що в цьому переписі про євреїв узагалі не згадується. Указані всі національності, які населяли Полтаву, крім них. Тож, можна припустити, що всі вони були знищені, – зазначив Віктор Ревегук, кандидат історичних наук, автор кількох монографій про Полтавщину в роки Другої Світової війни.
ДОВІДКА "КОЛА"
49 928 євреїв жило в Полтавській області напередодні війни. З них 12 860 мешкало в обласному центрі. Найбільше євреїв жило в Кременчуці. Це дані всесоюзного перепису населення 1939 року.
Зрозумівши, що їх ведуть на розстріл, матері намагалися виштовхнути дітей із натовпу (Фото з nivasposad.ru)
Натомість Віктор Ревегук переконаний, що напередодні війни в Полтаві жило близько 22 тисяч євреїв. А от Анатолій Мучник, голова Полтавського товариства єврейської історії та культури, кандидат політичних наук, єврейський краєзнавець, стверджує, що на момент окупації Полтави, тут жило 18 тисяч євреїв. Частина з них, особливо партійна та господарська номенклатура, разом із сім’ями евакуювалися на Схід. Решта – залишилася. Це були здебільшого робітники.
– Таку суттєву різницю щодо кількості євреїв в Полтаві можна пояснити тим, що частина з них змінювала свої прізвища та національність на російську чи українську, боячись переслідувань, – підкреслив Віктор Якович.
Читайте також: Нацисти, відступаючи, палили Полтаву і десятками вбивали жителів
Нацисти наклеювали полтавським євреям жовті зірки
Нацисти, окупувавши Полтаву, одразу ж запровадили жорсткі правила для євреїв, як і в Західній Європі. Зокрема створили єврейський комітет і поклали на нього обов’язки реєстрації єврейського населення. У вересні 1941 року було зареєстровано 2 тисячі дорослого населення. Повторна реєстрація у листопаді того ж року нарахувала разом із дітьми 3 тисячі осіб, проте підрахунок до кінця так і не завершили.
Також усіх євреїв у Полтаві змусили носити великі жовті зірки Давида (лати) на одязі спереду та ззаду. Це був особливий дискримінаційний знак, який мав вирізняти євреїв серед іншого населення міста.
Очевидці згадують, що люди з жовтими зірками, ходили на вулицях знітившись, боялися дивитися в очі перехожим. Чимало полтавців жаліло їх, намагалися підтримати хоча б добрим словом. Але були серед містян і такі, що плювали євреям услід, говорили образливі слова, реготали з них. Особливо жорстокими були українські поліцаї, які могли обібрати перехожого єврея, ні за що побити.
Земля на величезній могилі тремтіла кілька днів після розстрілу людей
Екзекуція над євреями Полтави розпочалася зі збору людей нібито для переселення в інше місце. У всіх нацисти забрали цінності, одяг, взуття. Людей, тремтячих від холоду, відводили групами до стрільбища – глибоких ровів. Грудних дітей скидали в яму живими, а старшим змащували губи і під носом отруйною рідиною. Живі свідки розповідали про цю акцію: «Стояли гул і стогін, плач, незважаючи на благання про пощаду дітей, їх знищували на очах матерів. Багато росіян і українців, які були в шлюбі з євреями, помирали разом зі своїми сім’ями в ніч з 23 на 24 листопада 1941 року. Земля ще кілька днів тремтіла від цієї небаченої екзекуції».
Очевидці також згадували, що вночі намагалися пробратися до тремтячої землі, сподіваючись, що там хоч хтось залишився живий. Та кілька днів навколо могили стояв цілодобовий гітлерівський патруль. В усіх, хто наближувався, стріляли без попередження.
Спільною могилою для більшості полтавських євреїв став яр між Пушкарівкою (сучасний парк Скорботної матері) та Супрунівкою (село Полтавського району). Раніше там був міський цвинтар. Перед розстрілом людей змусили на околиці кладовища рити собі могили – глибокі рови. Потім євреїв розстріляли. Сценарію дотримувалися того ж, що й при розстрілі людей в Бабиному Яру в Києві.
Досі ще не встановлені імена та прізвища всіх жертв.
– Поки маємо лише трохи більше 300 імен євреїв, убитих 23 листопада 1941 року, – говорить Анатолій Мучник. – За розкопками комісії з розслідування злочинів кількість розстріляних 23 листопада – близько 8 тисяч.
На місці розстрілу ще в 1970 році встановлено пам’ятник Скорботна мати (автор Колкер). У 2002 році в Пушкарівському парку звели пам’ятник жертвам Голокосту.
Пам’ятник Скорботній матері
До речі, минулого року пам’ятник був зіпсований вандалами.
Читайте також: План про наступ на Сталінград Гітлер затвердив у Полтаві
Така ж трагедія сталася в Лубнах. 15-го жовтня 1941 року нацисти розстріляли кілька тисяч євреїв (Фото з nnm.ru)
Закатованих гітлерівцями полтавців знаходили повсюди
За словами Віктора Ревегука жодних достовірних документів про те, скільки розстріляли євреїв у Полтаві, не збереглося. Під час відступу нацисти замітали сліди своїх злочинів та знищували документацію. Тому так різниться кількість розстріляних – від 8 до 18 тисяч осіб. За підрахунками науковця Ревегука – це 16 – 18 тисяч.
Після визволення України створили комісію із розслідування злочинів нацистів. В акті комісії від 18 лютого 1944 року зазначається, що місцем масових розстрілів євреїв після 23 листопада 1941 року було стрільбище 73-го полку (так звані в народі Червоні казарми). За день там розстріляли 4 тисячі євреїв, а всього із 1942 по 1943 роки – 10 тисяч осіб. Разом із євреями знищували і військовополонених.
У матеріалах комісії зазначені й інші місця в Полтаві, де проводилися масові розстріли людей: Гришкин ліс (район Половок) – у ямі розміром 8 на 16 метрів знайдено залишки 1600 людей; у двох інших ямах – 1200. 350 осіб знайшли в районі міського цвинтаря; у приміському селі Гриби – 450 осіб.
Історик Віктор Ревегук говорить, що розстріли євреїв були по всій області
– Усі дані про те, скільки розстріляли євреїв, – базуються на спогадах очевидців та виконавців жахливих розстрілів. Тому підрахунки спеціально створеної після війни комісії, викликають сумніви, бо до кінця розслідування так і не завершили, та й ексгумація тіл повністю не була проведена. Думаю, що встановити точну кількість безневинно вбитих людей не вдасться ніколи, – переконаний історик.
За матеріалами Нюрнберзького трибуналу нацисти знищили 6 мільйонів євреїв. Проте повного поіменного списку жертв не існує. До кінця війни гітлерівські війська знищували навіть сліди від таборів смерті; збереглися свідчення про вивезення або знищення вже похованих останків людей перед приходом червоних військ у європейські країни.
ДОВІДКОВО
Голокост – систематичне переслідування і знищення європейських євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933 – 1945 років.
До теми: В окупованій Полтаві одні вмирали з голоду, а інші відкривали свою справу
