Як купити на ринках Полтави не зіпсований продукт

Продавати молоко в пластикових пляшках заборонено, але на нові правила на полтавських ринках не зважають (Фото Валентини Зайченко)

Продавати не з холодильників заборонено:

• м’ясо птиці,
• субпродукти та м’ясний фарш,
• копченину, молочні фасовані продукти,
• ковбаси,
• яйця,
• рибу і рибопродукти,
• напівфабрикати промислового виготовлення.

Таке рішення прийняли 19 квітня на спільній нараді директорів 14 полтавських продовольчих ринків, управління ветмедицини міста Полтава, міської санепідстанції (СЕС). Головувала на нараді Ольга Борисенко, заступник міського голови з діяльності виконавчих органів (економічні й соціальні питання). – Таке рішення ми приймаємо вже протягом декількох років, щойно на вулиці стає по-справжньому тепло. Є продукти харчування, які швидко псуються, якщо їх не зберігати в холодильно-морозильних установках. У іншому випадку це загрожує інфекційними хворобами та харчовими отруєннями. Наприклад, згідно нормативних документів м’ясо свинини, яловичини кускове, тобто напівфабрикат, можна продавати при при температурі +2 – + 6 градусів протягом 48 годин, молоко фасоване промислового виробництва – +2 – + 6, варені ковбаси та копченості – +2 – +6, яйця курячі до + 20 градусів, – говорить Віктор Пальчик, начальник управління ветмедицини Полтави, головний держінспектор ветмедицини. При цьому підприємців холодильниками та морозильними камерами повинна забезпечити дирекція ринків. Тих, хто не дотримуватиметься розпорядження, штрафуватимуть. Розмір штрафу – від 51 до 306 гривень. Контроль за забезпеченням холодильним обладнання покладається на дирекцію ринків та спеціалістів лабораторії ветсанекспертизи. Державні ветеринарні інспектори разом із представниками СЕС проводять регулярні рейди по ринках міста. – Розмір штрафу залежить від порушення, від того, хто його вчинив, юридична особа чи фізична. Якщо винен не підприємець, а керівництво ринку, яке не забезпечило його обладнанням, штрафуємо його, – зазначив Віктор Пальчик. До теми: У Полтаві шукають свинину, заражену африканською чумою Категорично забороняється продавати:

• домашні напівфабрикати із м’яса та риби
• домашні фарш, котлети, ковбаси, зельці, холодець
• консервовані вдома овочі та гриби
• кулінарні та кондитерські вироби домашнього приготування
• молоко з пластикових пляшок

Для перекупників м’яса з центрального ринку рішення про холодильники не писане Натомість продавцям м’яса свинини, яловичини, баранини турбуватися про холодильне обладнання не треба. Попри спеку, інфекції та те, що м’ясо – швидкопсувний продукт, його й надалі  продаватимуть прямо з прилавків. Одна із вимог управління ветмедицини – на ринках, де торгують м’ясом, забезпечити наявність у робочому стані холодильника-ізолятора. У ньому тимчасово зберігають м’ясо, яке підлягає лабораторним дослідженням в разі підозри його зараження, до вирішення питання про його продаж. – На всіх ринках, крім Центрального, де продають найбільше м’яса, є холодильні вітрини у м’ясних павільйонах, – переконує Віктор Іванович. – У павільйоні ж на критому ринку працює лише вентиляційна система, й адміністрація тільки планує установити холодильники. Коли це буде, чиновник не готовий сказати. Робити галас навколо того, що тонни м’яса щодня продають без зберігання в холодильних установках, Віктор Пальчик не вважає доцільним. Каже, що м’ясо – це продукт, який продається за один день. Якщо його не продали, то допродавати наступного дня забороняється. Дозволено це робити тільки тим продавцям, які зберігають його в холодильно-морозильних камерах на території ринку і здійснюють допродаж після повторного огляду м’яса спеціалістами державних ветлабораторій, які діють при кожному ринку. Журналіст запитала у продавців м’яса на Центральному ринку, як часто їм доводиться торгувати вчорашнім м’ясом. Торговці кажуть, що продати все за день вдається не завжди, тому дуже часто торгують недопроданою продукцією і  наступного дня. Але запевняють, що роблять це лише після того, як м’ясо, перевірять спеціалісти  лабораторії. Тих, хто торгує домашнім молоком та яйцями, заборона теж не зачепить Селян, основною продукцією яких на базарах є домашнє молоко, яйця м’ясо птиці та кролів, дирекція ринків теж не забезпечує холодильниками. Матеріально це дуже затратно і невигідно. – Коли людина приїхала з села, щоб продати  2 чи 5 3-літрових банок молока або кілька десятків яєць, ми не вимагаємо, щоб продукція знаходилося в холодильнику. Людина продасть усе за кілька годин і поїде додому, – коментує головний ветеринарний лікар Полтави. – Підприємці ж, які привозять молоко, сметану інші харчові вироби ящиками і за день його не розпродують, повинні зберігати продукцію в холодильних камерах та вітринах. Торгувати молоком із пластикових пляшок неможна Проте деякі вимоги та заборони поширюються і на селян. Зокрема вони повинні пред’явити ветеринарне свідоцтво, медичну книжку. Молоко та м’ясо досліджується на всі показники відповідності, у селян повинен бути спецодяг. Категорично забороняється продавати молоко із пластикових пляшок, бо їх неможна якісно вимити та продезінфікувати. Але, за словами Віктора Івановича, люди все одно возять молоко в такій тарі, бо це зручно. Таких порушників штрафують, не допускають до торгівлі. Заборонена і торгівля продукцією із землі чи підлоги та не в установлених місцях. Не дозволяється реалізувати на ринку домашні напівфабрикати із м’яса, риби (фарш, котлети, кров’яні та домашні ковбаси, зельці, холодець та інші), кондитерські й кулінарні вироби, а також консервовані вдома овочі та гриби. Усе це не підлягає ветеринарно-санітарній експертизі. Порушників штрафують на 51 гривню. – Звичайно в ідеалі хотілося б, щоб і селяни продавали свою продукцію із холодильників та морозильників, які їм забезпечували б на ринках, але нині це нереально, – вважає Пальчик. Як часто перевіряють заморожену продукцію Ветлікарі запевняють, що регулярно перевіряють  і заморожені продукти, які повинні продавати при мінусових температурах.  Перед тим як продавати кожну нову партію закуплених продуктів, підприємець звертається до лабораторії ветсанекспертизи. Спеціалісти вивчають документи, серед яких обов’язково має бути ветеринарне свідоцтво, якісне посвідчення, сертифікат відповідності. Потім перевіряють умови реалізації. – У холодильній камері повинен бути створений відповідний температурний режим, бути термометр. Спеціалісти видають експертний висновок на реалізацію та слідкують щодня за термінами реалізації та температурою зберігання, – запевнив Віктор Пальчик. Сертифікатів на руках у продавців мороженим м’ясом немає За словами головного ветлікаря міста, кожен, хто хоче купити заморожену продукцію, може попросити у продавця сертифікат якості на неї. Журналіст вирішила це перевірити та попросила показати сертифікати якості в продавців на морожене м’ясо на Київському та на Центральному колгоспному ринках . Як виявилося сертифікатів у торговців  немає. Вони запевняли, що всі сертифікати якості знаходяться у лабораторіях ветсанекспертизи. – Так, сертифікати якості на морожену продукцію знаходяться в нас. Але лише на м’ясні вироби. Напівфабрикати перевіряють спеціалісти санепідстанції, – говорить Яніна Аранчій, ветлікар лабораторії ветсанекспертизи  Центрального колгоспного ринку. –  Продавцям ми видаємо нашу експертизу, в якій вказано про документи на товар, наявність якісного посвідчення. З цією експертизою може ознайомитися покупець. Хоча продавець може зробити копію сертифікату. Сертифікат видає ветлікар підприємства в якого закуплений товар. У ньому вказана дата виробництва продукції, вага, умови та термін зберігання, вид упаковки, за якою технологією виготовлена продукція. Скільки неякісних продуктів могли продати полтавцям За перший квартал цього року спеціалісти державних ветлабораторій на 14 ринках Полтави провели 33183 експертиз. За результатами перевірки, із торгових прилавків вилучили багато неякісного м’яса, яєць, молока, напівфабрикатів тощо. Оштрафовано 262 особи на суму 15 895 гривень. – М’яса яловичини – 78 кілограмів ( причина – враження гельмінтами, дікроціліоз великої рогатої худоби, невідповідність органолептичним показникам, ознаки псування); – м’яса свинини – 209 кілограмів (причина – враження гельмінтами, ехінококоз свиней, невідповідність органолептичним показникам, ознаки псування); – м’яса інших видів тварин і птиці – 36 кілограмів (причина – невідповідність органолептичним показникам, ознаки псування); – риби – 132 кілограми (причина – невідповідність органолептичним показникам, ознаки псування); – молока та молокопродуктів  – 957 кілограмів (причина – позитивна реакція на мастит, підвищена кислотність, невідповідність органолептичним показникам, ознаки псування); – яєць курячих – 720 штук (причина – закінчений термін реалізації невідповідність органолептичним показникам, ознаки псування); – готових харчових продуктів промислового виробництва – 72 кілограми. До теми: Що потрібно знати полтавцям про гарантійний ремонт та придбаний неякісний товар Полтавці, купуючи продукти, можуть визначити у них заборонені харчові добавки