Одних людей крадії та шахраї обходять стороною, а до інших вони притягуються, як до магніту. Нерідко жертви злочинів самі провокують порушників закону своїми діями, поведінкою. Така поведінка називається віктимною. Що це та як варто поводитись, аби уникнути обману, грабунку та сексуального насилля?
Віктимна поведінка (від англ. Victim – жертва) – такі дії і вчинки людини, які провокують бажання на неї напасти. Наприклад, дівчата, які сідають пізно ввечері у випадкові машини, демонструють віктимну поведінку. Чи, скажімо, дівчина, котра голосує на дорозі уночі в короткій спідниці, також має більше шансів стати жертвою насилля, ніж та, що їде громадським транспортом .
Особа, що довго порпається у гаманці, «світить» купюрами, скоріше за інших «спокусить» злодія, потрапивши в поле зору тих, хто ласі до чужого. Це теж прояв віктимної поведінки.
Тож у юридичній психології є поняття віктимість – сукупність зовнішніх факторів та обставин, а також внутрішніх характеристик людини, які посилюють ймовірність того, що особа потрапить в якусь погану ситуацію.
Віктимність буває кримінальною і некримінальною.
Віктимність залежить від багатьох факторів:
– рівень освіченості;
– досвід;
– рід заняття, професія;
– соціальний статус;
– навіть спадкові ознаки, темперамент;
– виховання та інших.
Наприклад, продавці, частіше за представників інших професій наражаються на крадіжки. Бізнесмен також скоріше приверне увагу злочинця, аніж службовець чи, скажімо, двірник, – говорить психолог.
Гарна дівчина в короткій спідниці чи сіра миша: хто швидше приверне увагу нападника?
– Красива дівчина в короткій спідниці, здавалося б уже може бути потенційною жертвою нападника. – Але коли вона при цій зовнішності упевнена в собі, демонструє це, може відмовити, коли із нею намагаються познайомитись, а вона того не бажає, то така жінка чи дівчина має менше шансів на напад, аніж так звана сіра миша – невпевнена у собі, довірлива, часто залякана особистість.
Як коментує пані Людмила, наприклад, у фільмі «Ворошиловський стрілок» якраз жертвою насилля (зґвалтування) і стає довірлива, наївна, скромна дівчина.
Разом із тим яскрава зовнішність, приміром дівчини, не означає її віктимної поведінки.
Упевненість у собі лякає потенційного нападника
Універсального алгоритму , як поводитись, аби не привертати увагу злочинців, немає.
– Основне правило поведінки, аби не привернути увагу злочинця і не стати жертвою насилля – бути впевненою (впевненим). Це виявляється у ході, поставі, жестах, – каже психолог Людмила Діброва.
Ґвалтівники (не маються на увазі психічно хворі та маніяки) – невпевнені у собі, закомплексовані люди. Якщо вони відчувають і бачать упевнену людину, то ще подумають, чи нападати на неї.
– Окрім того, не варто відводити погляд.
– Не варто нахилятися, розсіювати свою увагу, коли питають котра година чи просять підкурити.
– Не варто перебирати, дріботіти ногами – цим ви виказуєте хвилювання та невпевненість, а значить – ви легка здобич. Страх і постійна тривога, що виявляються в поведінці, також привертають підозру до вас (тут треба не переборщити, адже тонка межа у поведінці між обережністю і підозріливістю самої потенційної жертви).
– Якщо запідозрили, що за вами ідуть, шукайте телефон, вмикайте хоча б музику чи телефонуйте і називайте чоловіче ім’я чи хоча б слово «тато» (навіть якщо на зв’язку подруга). Згадка про чоловіка може уберегти вас і злякати потенційного нападника. Розмовляйте по телефону і кажіть фрази на зразок «я вже біля дому», «за дві хвилину буду там, де ми домовились», «ти мене вже ждеш…(ім.’я), зараз буду».
– Не слід «світити» грошима, дорогою мобілкою іншими цінними речами у місцях, де це може загрожувати вашій безпеці. Гроші, приміром за проїзд, краще приготуйте заздалегідь , аніж спокушати когось нечистого на руку розкритим гаманцем, повним купюр.
– Контролюйте розмови по мобільному. Вам здається, що вас ніхто не слухає, але розмови про гроші, приміром, привертають більше уваги, ніж про інше.
Це радить психолог Людмила Діброва.
Які риси у Вашій натурі можуть зробити вас жертвою махінаторів, шахраїв:
Людмила Діброва, психолог– Надмірна довірливість.
– Чуйність та готовність допомогти.
– Цікавість та схильність до містицизму (стосується тих, хто полюбляє ходити по ворожках – більша вірогідність бути обманутими).
– Азарт придбання багато чого задарма. Або вкласти мало грошей , а отримати багато. Тож тут чекайте на обман, бо ви свідомо на це ідете і даєте себе обманути (фінансова піраміда МММ, кредитні спілки тощо, лотереї, гральний бізнес).
– Матеріальні труднощі (людина у скруті менш пильна і більш довірлива).
У містах рівень віктимності вищий, ніж у селах. Це пояснюється більшими відмінностями в інтересах, соціальному статусі, неоднорідністю населення, індивідуалізмом (у більшості кожен думає сам за себе). Тоді як у селах мешканці більш одноманітні, соціальна розшарованість не так помітна.
Жертви насилля часто фліртують із потенційним ґвалтівником
Що стосується сексуальних злочинів, то, як показує статистика, третина жінок хотіли інтиму чи натякали на це. Чому у статистиці саме жінки (хоч жертвами стають і чоловіки, і діти), бо в нашому суспільстві найчастіше саме вони піддаються сексуальному насиллю
18% жінок свідомо провокували чоловіка на сексуальний зв’язок.
16% жінок давали зрозуміти про бажання сексу.
Ці дві групи у криміналістиці називають провокуючими жертвами.
66% жінок-жертв насилля не мали намірів вступати в інтимний зв’язок.
Такі дані наводить психолог.
У момент скоєння сексуального злочину 3% жертв зовсім не чинять опору й не обороняються (така реакція пояснюється особливістю нервової системи у цих людей).
34% пасивно обороняються (спочатку оборона, потім здаються).
45 – 50% чинять активний опір злочинцю різними методами ( від умовляння, переконання не чинити так). Це найбільш нормальна поведінка, яка дає більше шансів уціліти та вижити.
12% – агресивно обороняються – так би мовити, або пан або пропав. Але така поведінка може породити ще більшу агресію з боку нападника і залишити менше шансів жертві.
2% жертв сексуального злочину відчувають аутоагресію і чинять спробу самогубства в момент скоєння насилля над
ними чи покінчують із життям.
– Якщо ви стали жертвою сексуального злочину, без допомоги психолога вам не обійтися, радить Людмила Діброва. – Звісно, виплакатись і розповісти подрузі, мамі чи іншій близькій людині – це принесе полегшення. Але, як свідчить практика, допомога психолога (психіатра) обов’язкова, людині самій не впоратись із пережитим.
Психологи є при різних організаціях, у тому числі при УМВС у Полтавській області, обласному психоневрологічному диспансері, при райдержадміністраціях (терцентри, відділи у справах сім’ї).
Раніше жінки більше хотіли кари насильнику, нині намагаються знайти з цього зиск
У жертв сексуального злочину за останні 20 – 30 років відбулась трансформація ставлення до факту насилля, наводить дані досліджень кримінальних психологів Людмила Діброва.
Жінки більше бояться фізичного каліцтва, смерті, імовірного захворювання, яким міг «нагородити» ґвалтівник.
Тоді як раніше на першому місці був моральний аспект: як із цим жити і що скажуть люди, якщо я нечиста, збезчещена.
– До того нині в суспільстві відбулась трансформація поглядів на факт сексуального насилля і кару за це. Років 30 тому на першому місці у жертв злочину було баджання посадити нападника за ґрати. Нині – якщо і сталось уже таке зі мною, то хоч якась грошова компенсація мусить бути. Тому тут ще варто розбиратись, чи це було зґвалтування чи секс за взаємною згодою, – констатує психолог Діброва.
До теми: Як побороти дитячі «не хочу, не буду, я сам»
Що робити, коли втратили роботу та як знайти нову
