Як тільки починається навчальний процес, кількість неповнолітніх, що ладні втекти з дому, аби не вчитися, росте в рази.
Найчастіше у вересні подаються з дому діти, особливо ті, котрі схильні до бродяжництва та ті, що не мають нормальних умов для життя і навчання.
90% розшукуваних неповнолітніх знаходять за добу, інших – протягом тижня. Самі неповнолітні, залишаючи домівку, наражаються на небезпеку: потрапляють на трасу як проститутки, знаходять нехороші компанії та зв’язки, через це скоюють правопорушення та злочини.
27 серпня пішов з дому 14-річний Данило, котрий живе у Кременчуці. Його до сьогодні шукали. Хлопчина із благополучної родини, усім необхідним забезпечений. Але незважаючи на те, що родина повна і небідна, школяр багато часу проводить сам із собою та в мережі інтернет. Данило познайомився з хлопцями, які стали для нього авторитетами. Тому почав залишати дім і шукати вільного життя, його покликала романтика бродяжництва. Хлопець і раніше залишав дім, батьки та міліція ловили його (бувало й у ромів) і повертали додому. Днями він прислав матері СМС, що з ним усе гаразд, але додому не хоче. Правоохоронці з’ясували, що школяр учора був у Києві, сьогодні міліція знайшла його у Миколаєві. Про це повідомив Ярослав Іванов, старший оперуповноважений відділення кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Полтавській області.
Утікачі не називають адресу, аби ніколи не бачити рідних
Про основні причини, через які діти шукають притулку де-небудь, аби не бути вдома та як уберегти неповнолітніх від поганих компаній, розповіли Дмитро Строгін та Олена Лесь, представники відділу кримінальної міліції у справах дітей Київського райвідділу міліції Полтави.
Більшість дітей, котрі ідуть з дому, – з неблагополучних родин, де не бачать удосталь їжі, інших благ, які є у багатьох однолітків, на знають батьківської ласки. Натомість їх вдома чекають нетверезі, часто злі батьки, котрі примушують працювати за них по господарству та няньчити менших дітей замість навчатись у школі.
Історії багатьох неповнолітніх вражають ставленням дорослих до своїх чад.
– 13-літня дівчинка з Лубенського району потрапила в поле зору міліції на вокзалі, бо була бродячою, але довго не зізнавалась, хто і звідки. Її помістили в притулок «Любисток» у Полтаві. Лише потім вона зізналась, що ніколи не ходила до школи, хоч і хотіла. Удома виконувала усяку роботу та доглядала молодших близнят. Батьки зловживали алкоголем, тато помер від цирозу печінки. Дівчинка не хотіла називати адресу, аби лише не бачити матір. Ніколи, – згадує недавню історію знайди Олена Лесь. – Утікачку помістили в інтернат.
Бували випадки, коли діти із цілком благополучних сімей теж не могли жити удома.
Трапляється, що дитина, яка тікає з дому, має психічні розлади, з якими дорослі без допомоги фахівців не впораються.
– 15-літню дівчинку, у якої мама лікар, ми забирали з траси Київ – Харків не раз, – розповів Дмитро Строгін. – Школярка займалась проституцією. Коли стався черговий рецидив, її лікували психіатри.
Якщо дитина 2 – 3 рази самовільно залишає дім, то її ставлять на облік у міліції. Найуразливіші підлітки – 13-14 років, коли психіка ще не сформована, діти в такому віці конфліктні, через це можуть робити необдумані вчинки.
Причини, через які діти йдуть світ за очі
Причин, через які дитина кидає дім, багато. Психологи називають основні з них:
– неблагополучна родина, де дитина не має елементарних засобів до існування, навіть їжі;
– непорозуміння у родині з різних причин, зокрема і через гіперопіку (частіше у неповних сім’ях);
– пошук нових авторитетів, коли батьки перестали бути авторитетними для дитини;
– небажання вчитись та слухатись дорослих, жага волі і романтики;
– бажання налякати батьків, привернути увагу рідних хоча б тим, щоб у такий спосіб дорослі звернули увагу на дитину;
– незайнятість дитини (вона сидить в інтернеті, але не займається у жодній секції чи гуртку, не має інших зацікавлень).
Що робити, коли дитина не повернулась додому: інструкція
– обдзвонити близьких, із якими контактує дитина (друзів, учителів, рідню);
– зателефонувати на «102». До приїзду опергрупи батьки повинні приготувати найсвіжіше фото зниклої дитини. Траплялось, що батьки не мали фотографії дитини чи мали, але давнє.
Знайти допомагають соцмережі
Як розповіла Олена Лесь, часто батьки не знають кола спілкування своїх дітей.
– Дорослим не раз відкривались очі лише тоді, коли вони звертались до міліції за допомогою, – каже старший лейтенант Лесь. – Соцмережі нам у цьому допомагають. Через друзів і знайомих зниклих дітей ми виходимо і на них самих, на щастя, неповнолітніх повертаємо додому чи вони стають мешканцями інтернатів, але не дітьми вулиць.
Траплялось, що цілком успішну нормальну дівчинку знаходили на кладовищі Полтави: там готи проводять своє дозвілля.
Хлопчики та дівчатка часто залишають свої контакти, навіть адресу та телефон у соціальних мережах. Тому дорослі повинні застерігати неповнолітніх від цього, адже не лише друзі можуть скористатись особистою інформацією.
Статистика
199 дітей з початку року на Полтавщині були у розшуку, одного хлопця знайшли лише сьогодні. Його більше тижня не вдавалось повернути додому. Минулого року правоохоронці розшукували 120 зниклих дітлахів за цей період. 13 дітей з початку року були в розшуку лише в Київському районі Полтави (минулого року за 8 місяців рошукували 15 дітей).
Стаття «Вбивство» дає більше шансів знайти зниклого
Якщо за 10 днів дитину не знайшли, то правоохоронці порушують кримінальну справу за статтею «Вбивство» (Ст. 115) Кримінального кодексу.
– Вона не повинна лякати рідних розшукуваної дитини, але ця стаття дає більше можливостей для розшукових дій міліції, як то отримувати інформацію з ломбардів (там лише за наявності кримінальної статті нададуть дані) тощо, – каже Олена Лесь.