Виховати свого собаку-терапевта вирішили як альтернативу коням і дельфінам
У Полтаві, як і в цілому в Україні, каніс-терапія – не визнана і не розповсюджена методика. Хоча в усьому світі її використовують давно і на рівні з іншими анімалотерапіями: лікуванням кіньми, дельфінами тощо. Досліджень, наукового підтвердження позитивного впливу собачої атмосфери на психіку хворих дітей не було. Проте, говорить Ельвіра, позитивний вплив є і він більш виражений, ніж від спілкування з іншими тваринами: – Можу впевнено сказати, оскільки я працюю з цими дітьми не тільки у рамках каністерапії, то знаю кожного і можу оцінити результати роботи за цією методикою. Плюс її ще й в тому, що вона не вимагає від батьків великих фінансових затрат. Будь-яка терапія повинна бути системною. І лікування за допомогою дельфінів чи коней, щоб воно дало результат, повинне проходити у постійному і систематичному контакті з твариною. Поїздки коштують великих грошей. А собака – ось вона, поряд. Крім того, я не побачила в результатах терапії з дельфінами, які читала, особливих і кардинальних позитивних зрушень у пацієнтів. Специфіка цієї тварини – вартість утримання, мобільність – забезпечує системність занять, а отже – кращий ефект. Читайте також: Хворих дітей у Полтаві почали лікувати їздою верхи на коняхКаністерапія починається ще до приходу собаки в Центр
Діти ще до появи Расана в реабілітаційному центрі знайомляться з поняттям «собака». Звикають до його зовнішності на картинках, за допомогою іграшок. Це так званий безконтактний етап терапії. – У нас навіть є велика шкура, на якій дітки виконують вправи, – розповідає Ельвіра. – Справа в тому, що є різні порушення у психіці, сприйнятті навколишнього середовища. За допомогою цієї шкури ми допомагаємо звикнути до хутра собаки, щоб при особистому контакті з твариною у дітей не виникало неприємних відчуттів, тривожності. Коли Расан приходить на роботу вперше, то діти його теж не чіпають. Продовжуєтьсязнайомство у безконтактній формі. Ельвіра Попова та її волохатий колега показують дітям фокуси – «Цирк». Це ті трюки та команди, яким собака навчився під час проходження основного курсу дресирування.Перший дотик – знайомство із хвостом
Оскільки навіть у найусміхненішого собаки (а Расан посміхаєть дуже щиро і широко) зуби дитина із психічними відхиленнями інколи сприймає як оскал, перший дотик до собаки роблять із хвоста. Діти можуть розчісувати пухнастий хвіт Расана, відчути його на дотик, помацати хутро. Зазвичай, реакція дітей на собаку більш ніж позитивна. – Взагалі, не можу назвати жодної дитини, яка б до кінця першого заняття, на якому присутній Расан, не переставала його боятися або в неї виникала тривога, - зазначає Ельвіра. На наступних заняттях взаємодія посилюється. Собаку одягають і роздагають, розчісують, обіймають. Основна суть роботи терапевта із собакою та дітьми – олюдинити тварину, наділити її людськими рисами, зробити її помічником. У цьому є велика мотиваційна сила. Діти намагаються повторити дії Расана – «він так може і я зможу!»Результати каністерапії вражають
Діти в Центрі абсолютно різні, з різними відхиленнями і потребами. Звичайно, батьки, які приводять їх, приходять не заради каністерапії, а за комплексною реабілітацією. Проте результати занять із собакою вони можуть оцінити. Наприклад, діти хворі на ДЦП, які не ходять, дуже мало рухаються взагалі, за допомогою собаки та працівника Центру роблять гімнастику. – Собака бере участь у розслабленні дитини. Її кінцівки розіргіваються, розслабляються і ми тобі виконуємо гімнастику, яка дуже корисна для цих діток, - говорить Ельвіра. – Для розвитку дрібної моторики рук ми виконуємо вправи на кшталт погладити собачку, одягнути на неї намисто, тоторкнутися до вуха та інші. Це дійсно допомагає. Багато дітей та молоді із психічними вадами та розладами страждає пасивністю. Це з одного боку зумовлене хворобою, а з іншого, іноді, ставленням їх рідних або доглядальників. Собака здатен активізувати їх, змісити боротися зі своєю пасивністю. Для гіперактивних дітей курс каністерапії корисний формуванням здастності виконувати накази, певні дії на прохання батьків. Каністерапія для таких відвідувачів Центру спрямована на рівні з іншими методами реабілітації на підвищення контактності, комунікативності, уваги. Через певний час вони починають краще концентруватися на виконанні певної задачі.Скоро будуть спорт та танці із собакою
У планах Ельвіри Попової, яка першою в Полтаві вирішила виховати свого собаку-терапевта, запровадження нових вправ із собакою: – Ми сподіваємося, що у нас буде спорт із собакою. Зараз ми займаємося в приміщенні. Діти можуть водити собаку на повідку. А ми хочемо зробити так, щоб вони разом із нею займалися на майданчику із турніками. Трохи бігали. Проблема таких людей ще й в тому, що їхня пасивність часто виливається у зайву вагу. За собакою і діти, і молодь готова виконати будь-які вправи. Проблема лише в тому, що бажання Ельвіри потрібно підкріпити фінансовим забезпеченням. Оскільки майданчика для таких занять у Центру поки немає.
