Полтавський колишній безхатько, який 6 років жив на вулиці, розповів свою історію з "хепі-ендом".
Павло нині радіє тому, що зміг впоратися з своїми проблемами і знайти родинне щастя.
Сьогодні День святого Миколая, свято, коли збуваються мрії та стаються дива. Про те, яке диво сталося у житті полтавця, екс-пияка з більше ніж 10-річним стажем - читайте далі.
До теми: у Полтаві на сміттєвих баках для безхатьків напишуть, куди їм звернутися по допомогу.
Згадував минуле Павло, якого минулого року прихистили у
Центрі адаптації для безхатьків та звільнених з місць позбавлення волі, неохоче. Каже, щиро радий змінам, які є у його теперішньому житті. Нещодавно полтавець, якому важко рухатися (ходить із палицею), - одружився.
Закохані - з одного села, але раніше знайомі не були. Історія їх знайомства - справжнє диво, кажуть у Центрі адаптації.
- За збігом обставин нещодавно знайшлися мої водійські права, які я загубив приблизно 15 років тому! - розповідає Павло - І саме втрачені багато років тому документи, про які навіть думати забув, принесли мені щастя. Їх знайшла одна жінка в моєму рідному селі. Я приїхав до неї, познайомилися, розговорилися, почали спілкуватися… У неї помер чоловік, через деякий час після нашого знайомства жінка сказала мені: мовляв, хочеш - залишайся, будемо вдвох господарювати. Я залишився, бо вона мені дуже сподобалася.
Про свою дружину, яка на 3 роки від нього старша, розповідає мало. Не хоче наврочити свого теперішнього щастя, на яке навіть уже не сподівався, як зізнався сам.
Згодом виявилося, що чоловік має право на земельний пай, який належав колись його родині. У Центрі адаптації допомогли відновити усі документи, що засвідчують право власності. Чоловік купив старенький «Москвич», щоб мати змогу самостійно господарювати. Каже, збирається вирощувати для реалізації овочі, картоплю.
Колишній базхатько Павло (у зеленому, з палицею) поділився з представниками міської влади та БА "Світло надії" своєю історією
- Довгий час я був абсолютно загубленим, так склалися життєві обставини, - розповів Павло сьогодні на зібранні, на якому підсумовували зроблене у Центрі адаптації для безхатьків та звільнених з місць позбавлення волі за рік. – Не приховую, вживав алкоголь, пив дуже сильно. У селі під Полтавою у мене був будинок, та жити там після смерті матері було неможливо, помешкання просто розвалилося. Я не знав куди мені подітися, перебивався то тим то сим, навіть згадувати не хочу... А минулого року потрапив до Центру адаптації. Тут я ніби знову народився на світ, дуже сильно змінилося моє ставлення до життя. У Центрі мені допомогли покинути пити, допомогли відновити документи. Зараз у мене все добре, дуже вдячний тим людям, які допомогли мені повернутися до нормального, активного життя, знайти себе, не загубитися у світі власних шкідливих звичок.
- Шість років Павло жив просто на вулиці, - розповідає Максим Демченко, виконавчий директор БА "Світло надії". - Він загубив документи, тому не міг отримувати кошти за земельний пай, пенсію. Добре, що деякі документи забрали з будинку, який розвалився, сусіди з села, а потім повідомили нам, коли ми робили запити. Тож він зміг отримати кошти, що йому належали. Зараз живе разом з жінкою, з якою познайомився у рідному селі. Купив автомобіль, старенький, звичайно, але радіє й тому.
Також читайте:
Адреси, за якими можна залишити допомогу для безхатьків у Полтаві
